Утреня молитва Квітна неділя

Велика утреня

Тропарі

(г. 1): Спільне воскресення перед Твоїми страстями запевняючи,* з мертвих воздвигнув Ти Лазаря, Христе Боже;* тим-то й ми, як отроки, знамена перемоги носячи,* Тобі, переможцеві смерти, воскликуємо:* Осанна в вишніх, благословен, хто йде в ім я Господнє.

(г. 4): Погребавши себе разом з Тобою через хрещення, Христе Боже наш,* сподобилися ми безсмертної жизні через Твоє воскресення* і, заспівуючи, кличемо: Осанна в вишніх,* благословен, хто йде в ім’я Господнє.

Сідальні

(г. 4, под.: Здивувався Йосиф): Очистивши душі, як діти, з духовними вітками,* прославляймо вірно Христа,* кличучи на повний голос Владиці:* Благословенний ти, Спасе, що прийшов у світ* спасти Адама від давнього прокляття,* ставши, Чоловіколюбче, за своєю волею духовно новим Адамом.* Слава тобі, Слове,* що все на користь нам учинив.

Слава і нині: Воскресивши з гробу чотириденного Лазаря,* ти, Господи, навчив усіх,* щоб з пальмовими вітками кликали тобі:* Благословенний ти, що надходиш.

(г. 4, под.: Здивувався Йосиф): Над другом своїм, Христе, проливаєш таємно сльози,* виявивши цим чоловіколюбно співчуття,* і підводиш із мертвих померлого Лазаря.* Побачивши твій прихід, Спасе, багато дітей вийшло сьогодні тобі назустріч* з вітками в руках, викликуючи:* Осанна тобі! Благословенний ти, що прийшов спасти світ!

Слава і нині (г. 1): Прославляйте однодушно, люди й народи,* бо Цар ангелів сьогодні на осля всів та їде,* бажаючи хрестом, як могутній, перемогти ворогів.* Тому й діти з вітками співають:* Слава тобі, Переможцю, з твоїм приходом!* Слава тобі, Спасе Христе!* Слава тобі, благословенному єдиному Богові нашому!

Стихири на хвалитних

(г. 4): Господи, безліч народу стелила по дорозі свою одежу,* а інші зрізували і тримали галузки дерев,* і всі довкруги викликували: Осанна Синові Давида!* Благословенний ти, що прийшов* і знову йдеш в імя Господнє!

Вийдіть, народи, виступіть, люди,* і спогляньте нині на Царя небесного, що на непомітнім осляті,* немов на високім престолі, увіходить в Єрусалим.* О роде невірний і перелюбний!* Прийди і поглянь на того, якого бачив Ісая,* що має для нас стати чоловіком,* як то він, непорочний, відкидає осуджену синагогу* і новий Сіон бере собі за невісту,* та як на нетлінне й нескверне весілля збіглися,* прославляючи його, невинні й незлобні діти.* З ними і ми закличмо й заспіваймо ангельську пісню:* Осанна на висотах тому, хто має велику милість!

Слава і нині: Засвідчуючи перед твоїми добровільними страстями* загальне воскресіння на доказ і приклад усім,* своєю владною силою воскресив ти, Христе Боже,* у Витанії мертвого й чотириденного Лазаря.* Як світлодатель дав ти, Спасе, сліпцям прозріння* і ввійшов із своїми учнями в місто, сидячи на осляті,* немов носимий на херувимах,* здійснюючи отак провіщення пророків.* Діти єврейські з вітками й лозою тебе стрічали,* і ми, взявши лозу й пальмові вітки,* кличемо до тебе вдячно: Осанна на висотах!* Благословенний, хто йде в ім’я Господнє!

Біблійне читання на Утрені

Євангеліє – Мт. 21:1-11,15-17

У той час, коли наблизився Ісус до Єрусалиму, вони прийшли у Витфагію, коло Оливної гори. Тоді Ісус послав двох учнів, кажучи їм: «Ідіть у село, що перед вами; зараз же найдете прив язану ослицю й осля з нею; відв яжиь і приведіть до мене. А як хто вам що скаже, ви відповісте, що Господь їх потребує, і він незабаром поверне їх». Сталось це, щоб збулося слово пророка, який говорив: «Скажіть дочці сіонській: Ось цар твій іде до тебе, лагідний і верхи на ослиці, – на осляті, синові під’яремної». Учні пішли й зробили так, як Ісус велів їм: привели вони ослицю та ослятко, поклали на них одіж і Ісус сів на неї. Сила народу стелила свою одіж по дорозі, а інші різали з дерев гілки і клали по дорозі. Люди, що йшли попереду й ззаду, викрикували: «Осанна синові Давида! Благословен той, хто йде в ім’я Господнє! Осанна на висотах!» І коли він увійшов у Єрусалим, заметушилося все місто, питаючи: «Хто це такий?» Народ же казав: «Це пророк, Ісус із Назарету в Галилеї». Первосвященики ж та книжники, побачивши чуда, які він творив, і дітей, що кричали в храмі: «Осанна синові Давида!» – обурилися і мовили до нього: «Чуєш, що оці кажуть?» А Ісус відповів їм: «Хіба ви ніколи не читали: устами немовлят та ссущих ти вчинив собі хвалу?» І покинувши їх, вийшов з міста у Витанію і там заночував.