ВЕЛИКА П’ЯТНИЦЯ. СТРАСТІ І ПОГРЕБЕННЯ ГОСПОДНЄ
ВЕЛИКА П’ЯТНИЦЯ. СТРАСТІ І ПОГРЕБЕННЯ ГОСПОДНЄ
У Велику П’ятницю Божественної Літургії не буває (крім дня Благовіщення), бо в цей день Сам Господь приніс Себе у жертву. Традиційно, це є день суворого посту та здежливості. Більшість свого часу люди намагаються проводити у церкві, беручи участь у подіях Страстей та смерті Господа нашого Ісуса Христа, роздумуючи про ці події через Святе Письмо та богослужбові тексти. Однак, з огляду на теперерішню ситуація у світі та Україні, ми можемо роздумувати про ці події через онлайн- трансляції богослужінь, беручи у руки Святе Письмо та літургійні тексти в наших домівках, які сьогодні стали «домашніми церквами», роздумувати над їх змістом.
Перше богослужіння цього дня – це Утреня страстей. Під час цієї Утрені ми чуємо 12 фрагментів з Євангелій, в яких ідеться про арешт, засудження і розп’яття Ісуса. Це богослужіння насправді є нічним чуванням — справжньою хресною дорогою Христа. Церква, встановлюючи його, мала на меті дати нам можливість разом із Петром та апостолами чувати з Христом, супроводжувати Його під час страждань. Ця Утреня у ранній Єрусалимській Церкві тривала усю ніч і завершувалася хресним ходом. Мешканці Єрусалиму разом з єпископом ходили по місцях, пов’язаних із подіями страстей, та читали там відповідні Євангелія, а під час переходів з місця на місце співали псалми та антифони.
Ранком Великої п’ятниці служаться Царські часи. Вони називаються так тому, що у Візантії на них приходив імператор. На кожному з Царських часів читаються особливі псалми, старозавітні пророцтва, Апостол і Євангеліє — по черзі на кожному часі з кожного євангелиста. Царські часи також особливі своїми тропарями св. Софронія Єрусалимського, які оспівують страждання і розп’яття Христа. Після Царських часів служиться Вечірня, під час якої до храму виноситься Плащаниця.
Вечірня відправляється на спомин про зняття з хреста тіла Христового і Його поховання. В часі співу стихир на стиховні священик у повних ризах обкаджує престіл, на якому лежить Плащаниця, а опісля виносить її на середину церкви. Відтак здійснюється обхід з Плащаницею навколо храму у супроводі вірних. Хресний хід повертається до храму, посередині якої споруджено Божий гріб, прикрашений квітами та свічками. Священик вкладає Плащаницю до гробу, а потім тричі навпереміну з вірними співає тропар «Благообразний Йосиф» з поклонами. На завершення всі приступають до Плащаниці і цілують рани зображеного на ній Господа – Його пробиті ребра, руки і ноги.
