Григорій Селещук: «Міграційні процеси є невід’ємною частиною буття людства загалом, та українського народу, зокрема».

«Міграційні процеси є невід’ємною частиною буття людства загалом, та українського народу, зокрема. Завжди існує значна частина суспільства, яка готова переїжджати. Зазвичай виділяють три основні групи причин міграції: економічні, політичні чи безпекові фактори», – про це, під час V сесії Собору Київської Архиєпархії УГКЦ, говорив Григорій Селещук, Директор з адвокації та лобіювання Карітас України.

У своєму слові доповідач наголосив, що міграція – надзвичайно складне суспільне явище, яке включає багато різних елементів та стосується усіх сфер суспільного життя: «З усього обсягу я би хотів сфокусувати увагу на трьох ключових точках щодо міграційних викликів для християн та нашої Церкви в цілому. Перша точка стосується глобального виміру міграції, яка існувала завжди. Надто часто можна чути про міграцію з осудом, як певне абсолютно негативне явище. У тому числі і серед християн та в церковних колах. Це в корені неправильний підхід бо одразу формує обмежене однобоке сприйняття явища», – зазначив Пан Григорій.

Ведучи далі він пояснив, що військові дії у східній частині України спричинили всі три групи факторів, спонукаючи багатьох до переїзду: «Звичайно перша хвиля виїхала через безпекові причини. Це дуже страшно, коли вибухають снаряди і чути інтенсивну перестрілку. Багатьом довелося втікати від політичних переслідувань на тимчасово окупованих територіях. Та найбільша група все ж виїхали з економічних міркувань. Особливо коли мова йде про активну молодь».

За словами Григорія Селещука, другий пункт міграційних викликів стосується Церковного виміру, який тісно переплетений з персональним виміром практикуючого християнина: «Адже кожен з нас покликаний жити тим чого вчить Церква і свідчити своїм життя про це навчання. «Подорожнього прийняти» – одне із милосердних діл для тіла вчить Катехизм, адже Христос казав: «Чужинцем я був і ви мене прийняли» (Мт.25:35). Велика кількість вимушено переміщених осіб переїжджаючи до іншого населеного пункту, змушені міняти своє життя. Та не лише вони міняються, вони теж приносять певні зміни до населених пунктів, до яких вони приїхали. Питання наскільки місцеве населення готове приймати ці зміни. На жаль від християн можна надто часто чути слова неприйняття переселенців. Ми мусимо переосмисити цей виклик і знайти відповідь як в сучасній Україні ми приймаєм інших і що це для нас означає».

Ведучи дальше доповідач пояснив, що загалом у світі можна виділити три концепції прийняття чужинців: «По-перше, так звана концепція мультикультуралізму, коли кожен приносить свою культуру як частинку мозаїки з якої складається культура суспільства. Ця концепція, домінувала в Європі та піддається жорсткій критиці право-радикальними політичними силами які здобувають все більшу популярність у країнах ЄС. По-друге, концепція «плавильного котла», підвиди якого поширені в Північній Америці. Спрощено його суть полягає у тому, що кожен новий член суспільства приносить свою культуру та цінності до загально «котла» де, переплавляється і набуває нових форм у загальній культурі. Найяскравіша ілюстрація – поширення італійської піци у США, яку багато американців вже вважають своєю національною стравою. По-третє, концепції, що ведуть до асиміляції та розчиненні новоприбулих у суспільстві». Додаючи Григорій Селещук наголосив: «Питання, який шлях ми обираємо як Церква і що саме ми як її вірні практикуємо у щоденному житті?».

Далі він розповів про третій вимір міграційних викликів, який за його словами стосується інституцій: «Йдеться про те, як Церковні інституції реагували на вимушену міграцію. Сотні парафій УГКЦ відгукнулися на потреби вимушених переселенців починаючи з 2014 року. Проводилися численні збірки грошей, продуктів харчування, пропонували своє житло. Здебільшого вони викали як локальні ініціативи, які неможливо усі задокументувати і координувати. Наймасштабнішою організованою відповіддю Церкви на виклики вимушеного переселення стала праця Карітасу України. Ключовим для нас було опертя на існуючі Церковні структури на Сході та постійне відстеження ситуації й готовність до відповідного адаптування програм. Дуже важливою у цьому була експертна підтримка міжнародних партнерів Карітас, яка дозволила самостійно розвивати допомогові програми», – наголосив Директор з адвокації та лобіювання Карітас України.

Завершуючи своє слово Пан Григорій Селещук розповів, що за даних обставин актуальність праці Карітасу різко зростає. Цільова група лишається та сама – соціально незахищені особи, які зазнали на собі впливу травмуючих подій, незалежно від віку, статі, національності, релігійних чи політичних переконань: переселенці з території Донецької та Луганської областей та Криму, а також жителі «сірої», буферної зони вздовж лінії розмежування з обох сторін». Відтак він навів у приклад основні напрямки діяльності Карітасу України у подоланні наслідків гуманітарної кризи.

Прес-служба Київської Архиєпархії

Ми хочемо бути поруч з Вами і разом з Вами ставати кращими. Будемо раді бачитися частіше та спілкуватися з вами у соціальних мережах, а зокрема на нашій сторінці у Facebook

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш телеграм канал