У Вінницькому будинку для старечі відбулося святкування Дня Матері
8 травня 2016 р., в День Матері, молодь парафії Покрова Пресвятої Богородиці УГКЦ, м. Вінниця, провідала жителів Вінницького будинку-інтернату геріатричного профілю.
В цей день окрім привітання своїх люблячих матерів, молодь УГКЦ м. Вінниця, ділилася радістю свята зі старенькими жителями будинку-інтернату геріатричного профілю.
«Молоді люди мали можливість не тільки подарувати маленькі корзинки із солодощами але й поспілкуватися, пізнати радість, а також відчути переживання стареньких, навчитися більш відповідальніше цінувати дане Богом особисте життя, здоров’я і час», – повідомляє прес-служба парафії.
На завершення учасники заходу висловили вдячність усьому персоналу даного закладу, який опікується людьми похилого віку, та подякували за їхній жертовний і терплячий приклад служіння ближньому.
Цінними і виховними досвідом збагатилися також молоді учасники даної акції, та опісля ділились своїми враженнями. Ось декілька з них;
«Як легко і, водночас, важливо дарувати людям радість і душевне тепло… Заклопотані щоденними справами, ми не усвідомлюємо цього, не думаємо, що у цьому ж таки світі, біля нас, діти живуть без батьків, люди похилого віку покинуті, інколи, напризволяще власними дітьми… Тому вони потребують саме нас. І не обов’язково це має бути якась матеріальна допомога – досить навіть доброго слова, щирої усмішки, поради, підтримки, досить навіть просто уважно вислухати їх. Дякую Господу за те, що сьогодні ми змогли відвідати таких людей і привітати стареньких бабусь з Днем Матері, за можливість творити милосердя, підтримувати в собі іскорку людяності. Дякую, що Всевишній в такий спосіб вчить нас цінувати кожну хвилину життя, молодості, і з кожним днем все ближче ставати до Нього!», – ділилась Оксана Паращук.
«Наші привітання в старечому будинку, надали мені трохи часу подумати. Я пригадав собі уривок з Святого Письма про те, як Христос говорив про людей, хто відвідував, нагодовував, одягав ближніх… Як наслідок, я відчув, що зробив важливу справу, це вартувало цього». – сказав Коля Бондарев
Інша учасниця заходу Наталія Хомишинець розповіла: «Враження від сьогоднішнього дня неймовірні! Вітаючи бабусь, я дарувала їм не тільки маленькі корзиночки із солодощами, а й частинку душі – це дуже приємно та додало мені радості і відчуття того, що комусь таки потрібна моя допомога!».
«Дуже багато вражень ми отримали від відвідин старечого будинку. Дуже цікаві зустрічі, неймовірні люди проживають там. Ніби поряд і радість, і печаль. Можна побачити неймовірну любов до життя, а в інших – в очах лише відчай і самотність. Всі старенькі і немічні люди є улюблені Богом, Він нам їх дарує як неоціненний подарунок, щоб проявляти, виточувати наші християнські чесноти, дивитись на світ Його люблячими очима. Виходиш звідти з різними емоціями, бо ж гірко бачити стільки самотніх душ, стільки страждання, але з величезною вдячністю Богу за своє повноцінне життя і за можливість сьогодні принести краплину радості у їхній маленький світ.», – казав Ярослава Бондар
«Взагалі чудово дарувати комусь радість! Коли ти бачиш в очах цих стареньких бабусь щастя, твоє серце теж наповнюється радістю і теплом. Я вдячна Богові за можливість такого спілкування і вдячна всім тим, хто долучився до такої доброї справи!» – розповіла Аня Тракало
«Дякую отцям за те, що зуміли зробити маленьке свято для стареньких жіночок, які позбавлені можливості відчувати родинне тепло, а нам – молоді, показали приклад милосердя, співчуття та доброти. Сьогодні я зрозуміла наскільки важливо вміти бути щасливим у дрібницях, цінувати те, що маєш: здоров’я, сім’ю, друзів, кожен прожитий день.» – Вероника Андреева
