У Святошинському районі греко-католики відзначили храмове свято
25 листопада 2018 року парафіяни громади Священномученика Йосафата УГКЦ у Святошинському районі міста Києва відзначили храмове свято.
З цієї нагоди у парафії були виставлені мощі дванадцяти Апостолів Христових. Радість свята з громадою прибули розділити священики та вірні з навколишніх парафій. Цього дня Літургію у парафії очолив о. Тарас Валах. Разом з ним співслужили о. Василь Чудійович, о. Андрій Бонис, о. Роман Славич та о. Андрій Боднарук. Співом провадили молитву семінаристи Київської Трьохсвятительської духовної семінарії, а зокрема учасники гурту «МеtаNoya».
У своєму слові о. Тарас привітав усіх присутніх зі знаменним святом та подякував за спільну молитву.
У проповіді він звернув увагу на постать Священномучепника Йосафата. Священик зауважив, що Святий Йосафат виконав свій обов’язок доброго душпастиря, адже Він не побоявся бути свідком Христовим: «Тоді також були непрості часи… Він був звичайним монахом, який прийшов у напіврозвалений монастир, оселився у келії і почав молитися і жити святим життям проповідуючи Христову віру. За якийсь рік біля нього зібралася братія таких самих побожних монахів, які жили разом з ним і разом почали відновляти монаше життя», – зауважив проповідник.
Ведучи далі о. Тарас зауважив, що Святого Йосафата називали «душехватом» в правильному і позитивному розумінні цього слова: «Бо як диявол бореться за душі людей, так і Господь Бог дав доручення своїм послідовникам боротися зі злом за душі всіх людей, щоби привести їх до неба. Тому Святий Йосафат молячись та проповідуючи, навертав багатьох людей до єдності із повнотою Вселенської Церкви».
Пізніше проповідник розповів про мучеництво покровителя парафії: «Коли прийшов час випробувань, Йосафат поніс мученицьку смерть, яка скоро принесла багато плодів. Після смерті Господь прославив Священномученика Йосафата чудами його нетління, чудами, які відбуваються над його мощами, але найперше тим, що Його пролита кров дає і сьогодні щедрі плоди віри. Ми сьогодні також можемо сказати, що ми є плодами крові Святого Священномученика Йосафата. Це для нас має бути завданням і відповідальністю того, як ми маємо ставитись до дару нашої віри, до дару бути Христовими дітьми. Нашим завданням є мати не тільки зерно віри в собі. Маємо тим зерном ділитися з іншими найближчими, щоб і вони знали про дар віри Христової», – сказав Він.
Завершуючи проповідь привітав усю громаду, та усіх присутніх з храмовим святом: «Святий Священномученик Йосафат продовжує молитися за усіх нас. Він хоче, щоб ми так само були свідками віри Христової. Він хоче, щоб ми не боялися. Бо тоді, коли нам здається, що втрачаємо віру, ми повинні приходити сюди і просити Бога так, як той Євангельський чоловік: «Вірую Господи, допоможи моєму невірству». Тоді отримавши скріплення у вірі через молитву, благословення, та Святі Тайни, ми маємо сказати так, як каже Святий Апостол Павло: «Живу вже не я, живе у мені Христос». А раз живе у мені Христос, тому не страшне мені ніяке випробування і ніяка перешкода, бо я живу вірою».
По завершені Літургії о. Василь Чудійович подякував духовенству, парафіянам та гостям за присутність на молитві. Осля священики звершили чин водосвяття. На сам кінець перед присутніми виступили семінаристи гурту «МетаНоя».
