Святкування Дня Богопосвячених осіб в Київській архиєпархії УГКЦ
15 лютого 2018 року, з нагоди празника Стрітення Господнього в Патріаршому соборі Воскресіння Христового зібралося монашество Київської архиєпархії УГКЦ, а також представники монашества Києво-Житомирської дієцезії РКЦ, щоб разом відсвяткувати День Богопосвяченого життя.
На Божественній Літургії о. Ніканор Лоїк, Синкел у справах монашества Київської архиєпархії УГКЦ, під час проповіді звернув увагу на значення свята Стрітення. Воно полягає у зустрічі Бога з людиною. Отож отець закликав усіх присутніх у храмі до духовної чуйності, тобто до вміння почути, побачити і зустрітися з Богом усюди, де б ми не були.
В другій половині дня о. Роман Островський, викладач біблійного богослов’я Київської Трьохсвятительської духовної семінарії УГКЦ, виголосив науку на тему «Молитва на сторінках Старого та Нового Завітів». На прикладі лише трьох персоножів з Біблії, а саме пророка Іллі, праведного Йова та пророка Йони, священик спробував пролити світло на суть молитви. Навівши яскраві приклади їхніх сумнівів, падінь, помилкових рішень, ба навіть невірності та бунту проти Божої волі, отець показав цих праведників як простих людей, які мали надзвичайно щирі стосунки з Богом. Вони не боялися сміливо Богові висловлювали свої почуття, нерозуміння, невдоволення. Навіть, поступаючи всупереч Божому велінню, пам’ятали про Божу присутність, підтримували зв’язок з Ним постійною молитвою.
Ці приклади показують, що молитва – це, насамперед, живі, динамічні, не завжди прості стосунки із живим Богом, які відображаються у пам’яті про Божу присутність у кожній ситуації нашого життя. Бог, використовуючи такі ситуації, не «ламає» у грубий спосіб нашу природу, волю і бажання, а поступово виховує нас, підштовхує до глибокої довіри та віддання себе і свого життя Божому Провидінню.
На завершення Богопосвячені особи помолилися Панахиду за упокій Блаженнішого Любомира.
С. Василія Гальцова, ЧСВВ
