Церковні пісні

by cudovas · 07.04.2020

ЦЕРКОВНІ ПІСНІ

Пісня на Квітну неділю

ПЛИВЕ НАРОД

Пливе народ, як в морі хвилі,
З Єрусалимських всіх доріг
(2) І пальм гілки й квітки розцвілі
Христові кидає до ніг.

Пісні «Осанна» невгомонні
Несуться у гаї, яри,
(2) І будять відгомони сонні
Верхи Оливної гори.

Пливе народ Христа вітати,
Пливе народ по вулицях,
(2) На всіх обличчях усміх знати
І щиру радість ув очах.

А сам Христос жалібним зором
Журливо дивиться на них:
(2) Ті люди завтра крикнуть хором
Вже не «Осанна», а «Розпни».

Страсні пісні

ГЛЯНЬ, ДУШЕ ГРІШНА

Глянь, душе грішна – ось пред всім людом
Судить Ісуса Пилат своїм судом.
(2) Хоч Го святим зве і руки вмиває,
Кров неповинну на смерть осуждає.

Хрест вже готовий, о Боже мій милий,
Чи го донести будеш Ти мав сили?
(2) Це ж гріхи наші, що міри не мають,
Хрест цей тяженький на Тебе вкладають!

Плачмо, о плачмо і биймося в груди,
Хай для Ісуса хоч це пільгов буде,
(2) Що з жалем щирим, в покуті, з сльозами
Хрест наш несемо Ісуса слідами.

ХРЕСТ НА ПЛЕЧІ НАКЛАДАЮТЬ

Хрест на плечі накладають,
Б’ють, катують, попихають;
(2) Серед крові, серед поту
Спас іде вже на Голготу.

Упадає раз і другий,
Бачать теє жидів слуги,
(2) Киринейчик поступає
I хрест нести помагає.

Плачуть люди, гірко плачуть,
Бо тяженьку муку бачуть.
(2) Ой, не плачте надо Мною,
А заплачте над собою!

От і вже гора Голгота!
Приступає войнів рота:
(2) Розпинає, прибиває,
Хрест високо піднімає.

Людський роде окаянний,
Повний блуда, злоби повний!
(2) Бачиш страсті Бога Сина,
Впадь же щиро на коліна.

Бийся в груди, мийсь сльозами:
Боже, змилуйся над нами!
(2) О, не дай нам в пекло впасти
Ради Твого Сина страсти.

НЕБО, ЗЕМЛЯ, СОТВОРІННЯ

Небо, земля, сотворіння,
На Голготу припадь нині
(2) Над Ісусом заридати
І сльозами проливати
Жалісно.

Вже поблідло лице красне,
Вже погасло око ясне,
(2) Смерть до Нього приступила,
Душа з тіла улетіла
До неба.

Гріхи наші Го зв’язали,
Гріхи наші бичували,
(2) Гріхи наші хрест зробили,
Гріхи наші Христа вбили
І розп’яли.

Тож хто хоче ласку мати,
Щастя вічного зазнати,
(2) Під хрестом нехай жаліє,
Слізьми жалю ся залиє
За свої гріхи.

О Пречиста, Ти стояла
Під хрестом, тяжко страждала,
(2) Мати Божая єдина,
Причинися Ти до Сина
За нами.

Будь при нас у кожній хвилі,
Будь при нас в смертній годині,
(2) Через Свої святі руки
Від пекельной спаси муки
Всіх християн.

СТРАДАЛЬНА МАТИ

Страдальна Мати під хрестом стояла,
Стала ридати, в сльозах промовляла:
(2) Ой, Сину, Сину, за яку провину
Переносиш нині тяженьку годину
На хресті!

Я Тебе купала гіркими сльозами,
Як малим ховала перед ворогами.
(2) А нині плачу, бо Тебе вже трачу,
Вже Тя, милий Сину, більше не побачу,
Сину Мій!

Ти жертвувався всіх людей спасати,
За то діждався невинно вмирати
(2) За світ лукавий, злобний і неправий,
Що сповнив на Тобі свій засуд кровавий
На хресті.

Моя підпоро, Мій Ти світе ясний!
Гаснеш заскоро, в’янеш безчасний.
(2) А що ж зі Мною станесь, сиротою?
Я сама на світі, як билина, стою
Під хрестом.

Мій Боже милий, усердно Тя молю,
Додай Мені сили у нещаснім болю;
(2) Тебе благаю, як сама лиш знаю,
I Тобі днесь Сина Мого поручаю
На хресті.

ПІД ХРЕСТ ТВІЙ СТАЮ

Під хрест Твій стаю, Спасителю мій милий,
(2) I молю Тебе: О, дай же мені
За гріхи жаль щирий.

За мене терпів, за мене Ти розп’явся!
(2) За гріхи мої, провину мою,
Убитись Ти дався.

Ісусе Ти мій! Твої безмірні муки
(2) Сильніше від слів взивають мене
До жалю, покути.

О, рани Твої, хоча без уст і мови,
(2) Кличуть вони нас, взивають завжди
До Твоєй любови.

Подай же мені про них все пам’ятати,
(2) Любити Тебе, боятись гріха,
Тебе прославляти.

ЧОЛОВІЧЕ ДОБРИЙ

Чоловіче добрий, глянь на хрест святий,
(2) Тут на нім конає Бог, Спаситель твій.

Він терпить за тебе, за гріхи твої,
(2) Щоби відчинити небо-рай тобі.

Добротворні руки витяг Він вгору,
(2) Та за нас жертвує кров Свою святу.

Очі пригасають, а уста святі
(2) Умоляють прощі для Його врагів.

О, Ісусе милий, для терпінь Твоїх
(2) Не карай нас, грішних, пощади усіх!

Претерпівий страсті, Христе, Боже наш,
(2) Глянь з хреста ласкаво і помилуй нас!

ХРИСТОС РОЗП’ЯТИЙ

Христос розп’ятий на Голготі,
За гріхи світу біль терпить
(2) В безмірних муках і скорботі,
По тілі кров свята біжить –
За гріхи світу так терпить.

Вінцем зранені святі скроні,
Прибиті руки до хреста,
(2) Тяжкі болючі кругом рани,
Пливе з пробитого ребра
Кров пресвятая, дорога.

Не стало сили в людськім тілі,
Сповнилась чаша мук, терпінь,
(2) На уста Божі наболілі
Упало слово ще й: Амінь –
Життя покрила смерті тінь.

Душе моя! За твою злобу
І за провини, за гріхи,
(2) Христос пішов на смерть до гробу,
Тому тепер в покуті ти
Бодай хвилину з Ним терпи.

ПРЕЧИСТЕ ТІЛО

Пречисте тіло Твоє, мій Христе,
З дерева Йосиф добрий здіймив,
(2) І в плащаницю нову і чисту,
Тебе обвивши, у гріб зложив.

Жінки принесли миро пахуче,
Олій в амфорах, масть дорогу
(2) Обмити тіло Твоє болюче,
За біль віддяку дати дрібну.

А ми, що, Христе, Тебе гріхами
Все пробиваєм, немов мечем,
(2) Хіба жаль щирий з серця сльозами
І покаяння піснь принесем.

Прийми ті сльози у цю хвилину,
Каяння слово щире прийми,
(2) А може менша стане провина,
Вина за наші тяжкі гріхи.

ВОСКРЕСНІ ПІСНІ

СЕЙ ДЕНЬ

Сей день нам Господь вишній дав,
То день святий, великий,
Спаситель наш із гробу встав
Царствує нам на віки.

(2) Чудо, чудо всіх чудес,
Істинно Христос воскрес!

Життя нам нове Бог дає,
Минула вже неволя –
Свобідно серце в грудях б’є,
Настала щасна доля.

(2) Чудо, чудо…

Сей день – то радість людям всім,
Той Божий день вітаймо,
Кріпімся днесь і веселім,
Побідну піснь співаймо.

(2) Чудо, чудо…

Життя нам Бог з любови дав всім,
Дарує всю провину
I ми друг друга обіймім,
Любім свою родину.

(2) Чудо, чудо…

Се день прощення всіх гріхів,
Тож разом ся братаймо,
Забудьмо вже ненависть, гнів,
А миру піснь співаймо.

(2) Чудо, чудо…

Життям тепер живем новим, –
Любови, миру, згоди,
Хай щезне злоби мрячний дим,
А оживуть народи.

(2) Чудо, чудо…

СОГЛАСНО ЗАСПІВАЙМО

Согласно заспіваймо,
Веселімся разом днесь,
Ісуса прославляймо,
Він бо із мертвих воскрес!

(2) Христос воскрес із мертвих,
Воскрес, воскрес, воскрес із мертвих,
Смертю, смертю смерть подолав (2),
I тим, що в гробах, життя, життя дарував.

Мироносиці жени
Ранком до гроба ідуть,
Мира на святі рани,
Плачучи з собой несуть.