ЛАЗАРЕВА СУБОТА

ЛАЗАРЕВА СУБОТА

В Лазареву суботу Свята Церква згадує чудо воскресіння Лазаря Христом (Йо. 11:1-45). Богослужбові тексти свята наголошують на двох природах Христа: людській та божественній. Як людина, Христос запитував, де поховано Лазаря; як Бог, Він це знав. Як людина, Христос плаче і молиться на гробі Лазаря, свого приятеля; як Бог, Христос покликав Лазаря з гробу назад до життя. Христос бажав розкрити як свою божественну, так і свою людську природи.

Богослужіння Лазаревої суботи мають деякі цікаві особливості. На Вечірні співається стихира «Сповнивши спасенну для душі Чотиридесятницю», що знаменує закінчення посту. На Утрені лунають недільні піснеспіви, що прославляють Воскресіння Христове: це тропарі «Ангельський хор» та піснеспів «Воскресіння Христове бачивши». А на Літургії цієї суботи замість «Святий Боже» співають «Ви, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися» – в давнину цей день разом із Великою суботою був переважно хрестильним. І якщо у Велику суботу хрестили дорослих, то у Лазареву суботу – дітей. Тож багато християн цього дня також відзначали день свого хрещення.