Акафіст до Вишгородської Богородиці
Акафіст Пресвятій Богородиці перед Її чудотворною іконою Вишгородською
| Кондак 1
Непереможній Владарці Заступниці нашій, споглядаючи на святописаний образ Твій, похвальний спів приносимо Тобі, діти Твої, Богомати. Ти ж, маючи державу непереможну, збережи і спаси всіх, хто вдячно до Тебе взиває: Приспів: Радуйся, Пречиста, що від ікони Твоєї милості нам виточуєш. Ікос 1 Ангельські сили на Небесах невмовкно оспівують Тебе, Пречиста, бачачи славу пребожественну, якою Син Твій прославив Тебе; але і нас, земних, не залишила Ти, і, наче чудесне проміння, послала Ти нам ікону Твою, святим Лукою першописану. Бо про неї колись прорекла ти: «З цим образом Благодать Моя і сила нехай перебуває». Тому вірні діти Твої, у всі дні і на всякому місці сповнення слів Твоїх бачачи, до образу Твого цілительного приходимо і, як до Тебе Самої, з нами сущої, взиваємо: Радуйся, ангелів Царице; Радуйся, бо благодать Твою іконі Твоїй ти дарувала; Приспів: Радуйся, Пречиста, * що від ікони Твоєї милості нам виточуєш.
Кондак 2 Бачачи чудес безліч, які були від принесення у Вишгород святої ікони Твоєї, спокусився князь Андрій та в людському натхненні забрав Тебе із дому Твого і Вишгород стародавній спаливши. У душевному сум’ятті перебуваючи, почав благати князь Тебе явити святу волю Твою і благословити його. Та отримавши бажане в іконі Твоїй взявши Пресвятий образ Твій, пішов у дорогу до чужих земель і лише ангели, що супроводжували тебе, співати Богу: АЛИЛУЯ Ікос 2 Розуміли всі люди дивне пришестя Твоє, Царице Небесна, із Києва в землю чужую, хворі зцілялися та інші знамення і чудеса були для всіх, хто з вірою вдавався до образа Твого. Ради цього взиваємо до Тебе: Радуйся, бо Ти чудесами пришестя ікони Твоєї ознаменувала Радуйся, бо Материнські щедроти Твої на нас виливаєш; Приспів: Радуйся, Пречиста, * що від ікони Твоєї милості нам виточуєш.
Кондак 3 По милосерді Твоєму, Владичице, ти дозволила князю Андрію без ушкоджень у землі чужинські дійти, щоби люди тамтешні волю Твою, Владичице, пізнали. Ти дозволила зупинитися йому на місці принесення і полишити чудотворну ікону Твою тут, у місті Володимирі, поставити, щоб було і північній країні благословення, і людям покров, що взивають до Бога: АЛИЛУЯ. Ікос 3 Маючи благодатний скарб — ікону Твою Вишгородську, вітчизна наша зростала від сили в силу. Бо у дні бід і напастей не залишила ти рід наш, Владичице, і в добрі часи була Ти близько, всесильним заступництвом Твоїм вірних людей Твоїх охороняючи, що співають Тобі: Радуйся, бо гнів Божий, що праведно на нас іде, ти утамовуєш; Радуйся, бо іконою Твоєю від усяких бід Ти нас охороняєш; Радуйся, Пречиста, що від ікони Твоєї милості нам виточуєш.
Кондак 4 Бурю помислів сумнівних мав збентежений князь Андрій, безліччю ворогів колись оточений; Ти ж, Всехвальна, дивним від ікони Твоєї знаменням необхідну перемогу над ворогом йому у милосерді провістила. Тому, дива Твого торкнувшись, він, в ім’я Твоє, насмілився співати Богу: АЛИЛУЯ. Ікос 4 Бунтівники та погани місто твого перебування пограбувати намагалися, але, побачивши ікону Твою чудотворну, на площу міста несподівано винесену, змилувалися серцем і, впавши на коліна, в гріху своєму покаялися. Люд же простий здивований такому від ікони Твоєї благодатному явленню радіючи, пісню вдячну заспівав Тобі: Радуйся, міжусобної боротьби Втихомирення; Радуйся, бо від загальної загибелі Ти охороняєш; Радуйся, Пречиста, що від ікони Твоєї милості нам виточуєш.
Кондак 5 Боготекучою зіркою отцям нашим була ікона Твоя, Владичице, Її ж світлом ведені, неодноразово перемагали царства, укріплялися в немочі, примушували втікати полки чужинців і путь до земного успіху та Небесного спасіння знаходили. Заради цього достойно славить Тебе земля наша, співаючи Богу: АЛИЛУЯ. Ікос 5 Бачить люд твій в молитвах похилений на чудесному полотні місто своє у повітрі піднесене й ікону Твою вгорі над ним, як сонце сяючу, і з розчуленням розуміє, Владичице, невідступний покров Твій для міста молільного; Твоє милостиве піклування про нього, тож співаємо Тобі: Радуйся, Мати милосердя; Радуйся, бо вгору до Небесних скарбів Ти розум наш підносиш; Радуйся, Пречиста, що від ікони Твоєї милості нам виточуєш.
Кондак 6 Спомин про невимовні чудеса твої повертають нас до земель північних, де по Твоїй Материнський милості та заступництву, Владичице, місто, що вогнем було поглинуто, стрепенулося від діянь своїх, побачивши образ твій пречудний, у іконі святій, як купині неопалимій, де Ти перебувала молитвами Своїми, щоб, бачачи і відчуваючи присутність Твою, вірні співали: АЛИЛУЯ. Ікос 6 Засяяло знову світло ікони Твоєї, Богородице, в часи лютого нашестя Батиєвого. Хоч нечестиві агаряни і попалили вогнем мури храму помешкання Твого та людей, які молилися в церкві, умертвили і все остаточному знищенню піддали, однак ікона Твоя і далі неушкодженою залишилася, спонукаючи співати Тобі: Радуйся, Купино Неопалима; Радуйся, бо ікону Твою в полум’ї Ти неушкодженою зберегла; Радуйся, Пречиста, що від ікони Твоєї милості нам виточуєш.
Кондак 7 Довгою дорога Твоя була, бо пожадали бачити Тебе князі світу цього. Забажав князь московітів Василій мати тебе за захист і повелів ікону Твою до столиці царства свого перенести. І багато людей повиходило на зустріч. До землі перед Тобою поклонилися, бо не змогли встояти перед Славою Твоєю, Пречистая. То ж зустрічали, взиваючи до Тебе: «О Святая Богородице, спаси нас», разом же і Богу співаючи: АЛИЛУЯ. Ікос 7 Нове знамення дала Ти, Пренепорочна, бо кожного, хто на тебе уповає, ти вислуховуєш, і з якого б народу-племені не взивали до Тебе, Пречистая, Ти Покровом Своїм накриваєш. Воїнством Небесного оточена, тоді ти з΄явилась нечестивому агарянському хану і від кордонів землі страждальної відійти повеліла. Тоді вірні люди Твої, бачачи ворога посоромленого і втікаючого, з веселістю співали Тобі: Радуйся, Перемого Непереможна; Радуйся, Надіє всіх позбавлених надії; Радуйся, Пречиста, що від ікони Твоєї милості нам виточуєш.
Кондак 8 Дивну перемогу всесильною допомогою Твоєю, Владичице, без боротьби досягнуту, і донині Церква Христовая ясно прославляє, зустріч ікони Твоєї Вишгородської святкуючи і всіх вірних своїх закликаючи милості Твої вдячно сповідувати, а Сину Твоєму і Богу співати: АЛИЛУЯ. Ікос 8 Усю Тебе Бог освятив, Пренепорочна, і як Матір Свою в уготоване пристановище і теплий покров усім нам дарував. Тому серед народів численних звеличується земля наша, побожно ікону Твою шануючи, що множиться в образі відтвореному; всі бо племена воєдино збираєш ти і владу свою над народами від моря і до моря і навіть до краю землі простягнула, всім віру Христову проповідуючи, Тобі ж взиваючи: Радуйся, землі нашої Щит; Радуйся, бо ворогів наших Ти устрашаєш; Радуйся, Пречиста, що від ікони Твоєї милості нам виточуєш.
Кондак 9 Усяке єство ангельське прославляє Тебе, Богородице, що біля престолу Сина Твого предстоїш і за країну нашу і всіх християн молишся. Ми ж, люди Твої, молитов Твоїх дію розуміючи, до чудотворної ікони Твоєї з любов’ю вдаємося і Богу старанно співаємо: АЛИЛУЯ. Ікос 9 Красномовців земних мистецтво не є достатнім, щоб достойно прославити Тебе, Пресвята і Всенепорочна, та ікони Твоєї чудеса перелічити, якими Церква наша величається, міста наші утверджуються і всі християни божественно веселяться. Тому за велику любов Твою до нас і всі милості Твої прийми від нас цей похвальний спів: Радуйся, бо собором святих, що в країні нашій просіяли, Ти оточена і прославлена; Радуйся, країни нашої Преславна Захиснице; Радуйся, Пречиста, що від ікони Твоєї милості нам виточуєш.
Кондак 10 Спасіння шукаючи, до Тебе вдаємося, Милосердна Мати, і, чудотворну Твою ікону нині оточуючи, усі милості Твої, що через неї народам були явлені, з любов’ю згадуємо. Щоб не була марною, Владичице, і наша надія на Тебе, на неміч нашу зглянься і спаси тих, хто взиває Богу: АЛИЛУЯ. Ікос 10 Стіною Ти є і заступництвом для всіх, хто з вірою вдається до Тебе, Всеблаженна Отроковице, завжди бо милості Твої до роду християнського виявляла Ти і батькам нашим багаторазово і різноманітно благодіяла, від нашестя іноплемінників і від всякої біди і нужди їх визволяючи. Не погордуй і нині нами, Владичице, утамуй люті гріхи, що нас обіймають, і хмару спокус віджени, бо Тобі ми звикли співати: Радуйся, Мати Божа, що Материнською любов’ю нас, грішних, огортаєш; Радуйся, бо страх Божий в серця вірних ти вкладаєш; Радуйся, Пречиста, що від ікони Твоєї милості нам виточуєш.
Кондак 11 Співи похвальні приносить люд Твій українській заради спасіння Твого, колись отриманого: бо відроджується віра на землях наших. Київ стародавній від спалення у часи Майдана вогненного ризою Твоєю Ти захистила і виблагала ласку у Сина Свого подібно до благання у Кани Галілейській. Невідступною перебувай, Всемогутня, від міста цього, і нині нам заступництво Твоє бачити даруй, щоб з радістю співати: АЛИЛУЯ. Ікос 11 Світло радості засвітила ти, Владичице, і в дні, коли провидінням Божим давня краса церковна до нас знову повернулася і священний собор місту нашому Вишгороду, всій же країні нашій відродження духу дарувала. Ти ж, Пречиста, від ікони Твоєї Вишгородської нашому людові в часи негоди та небезпек ласку даруй покаянну, віру усім – непохитну. Заради цього прибігаємо, пресвятая Царице Небесная, та взиваємо до Тебе: Радуйся, скорботних Радосте; Радуйся, бо на смиренних Ти споглядаєш; Радуйся, Пречиста, що від ікони Твоєї милості нам виточуєш.
Кондак 12 Благодать Твою не відніми від нас, милості Джерело, як у дні лихоліть пережитих святими та блаженними народу українського, почула Ти і землю нашу від остаточного руйнування врятувала, християнську ж віру в ній від знищення Ти зберегла, щоб визволені Тобою Богу співали: АЛИЛУЯ. Ікос 12 Оспівуючи незліченні милості Твої, від літ давніх роду нашому явлені, які й донині не зменшуються, хвалимо Тебе, Пречиста, як Невсипущу Охоронительку нашу і Заступницю, і, Материнську любов Твою до вірних Сина Твого знаючи, зі сміливістю, хоч ми й недостойні в слабкості, взиваємо до Тебе: Радуйся, бо Русь-Україну Ти полюбила; Радуйся, Утвердження наше Непорушне; Радуйся, Пречиста, що від ікони Твоєї милості нам виточуєш.
Кондак 13 О Всехвальна Мати, Заступнице Всемилостива, Діво Богородице, звичайним Твоїм милосердям це мале моління наше прийми; як колись, так і нині помилуй землю нашу і від усяких бід дітей Твоїх визволи, що ради Тебе взивають: АЛИЛУЯ. Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.
Молитва до Пресвятої Богородиці перед ЇЇ чудотворною іконою Вишгородською О Всемилостива Владичице Богородице, Небесна Царице, Всемогутня Заступнице, Неосоромлене наше Уповання! Дякуючи Тобі за всі великі благодіяння, що з роду в рід людям нашим від Тебе були, перед пречистим образом Твоїм благаємо Тебе: збережи Україну нашу, всяке місто, село і країну, і предстоящих дітей Твоїх, і всю землю нашу від голоду, мору, землетрусу, потопу, вогню, меча, нашестя чужинців і міжусобної боротьби. Збережи і спаси, Діво, Владику і Отця нашого Блаженійшого Святослава, що опікується церквою нашою на землях українських та по всій землі, і всіх Преосвященних митрополитів, архієпископів і єпископів. Дай їм Церквою Українською добре управляти, вірних овець Христових у чистоті зберегти. Пом’яни, Владичице, і весь священичий і чернечий чин, зігрій серця їх ревністю у Бозі і укріпи кожного бути достойними свого звання. Спаси, Владичице, і помилуй усіх дітей Твоїх і даруй нам путь земного життя без пороку пройти. Утверди нас у вірі Христовій і в старанні до Церкви Вселенської, вклади в серця наші дух страху Божого, дух благочестя, дух смирення, в напастях терпіння нам подай, у благоденстві — стриманість, до ближніх любов, до ворогів усепрощення, у добрих ділах успіх. Визволи нас від усякої спокуси і від закам’янілої нечуттєвості, в страшний же день Суду сподоби нас заступництвом Твоїм стати праворуч Сина Твого, Христа Бога нашого, Йому ж належить усяка слава, честь і поклоніння з Отцем і Святим Духом нині, і повсякчас, і навіки-віків. Амінь. |
