ВХІД ГОСПОДНІЙ В ЄРУСАЛИМ. КВІТНА НЕДІЛЯ
ВХІД ГОСПОДНІЙ В ЄРУСАЛИМ. КВІТНА НЕДІЛЯ
В останню неділю перед Великоднем, християни святкують Вхід Господній в Єрусалим. Зі Святого Письма дізнаємося що, коли Ісус Христос воскресив з мертвих Лазаря, люди, які бачили це, повірили, що він дійсно Син Божий.
Урочистий вхід Ісуса в Єрусалим був вступом Його на шлях хресних страждань. Про цю подію розповідають у своїх Євангеліях усі чотири євангелисти (див. Мт. 21:1-11; Мк. 11:1-11; Лк. 19:29-44: Йо. 12:12-19).
У євреїв був звичай: царі і переможці в’їжджали до Єрусалиму на конях або ослах, і народ урочистими вигуками, з пальмовими гілками в руках зустрічав їх. Виконуючи пророцтва Старого Завіту (див. Зах. 9:9), Христос саме таким урочистим чином в’їжджав в Єрусалим, але не як Цар земний або переможець у війні, а як Цар, Царство Якого не від світу цього (Йо. 18:36) як Переможець гріха і смерті. Єврейський народ, що знаходився під римським ярмом, очікував Месію як політичного визволителя, і всім здавалося, що Чудотворець, який вчора воскресив Лазаря і колись нагодував 5 тисяч народу, цілком може бути саме тим земним вождем, який приведе свій народ до політичної незалежності і земного царства.
Напередодні свята служиться Велика вечірня з литією, після якої священик виголошує молитву на благословення хлібів. В сам день свята служиться Утреня та Божественна літургія.
Згідно уставу на Великій утрені після 50 псалма відбувається благословення та освячення галузок (верби). У нас більш поширеним є звичай освячувати галузки після Божественної літургії. Освячуючи лозу, ми наново проголошуємо нашу первісну вірність Господу нашому Ісусові Христові, нашому Цареві. Благословенна лоза – це неначе «хоругва» царства Ісуса Христа.
Назва Вербна неділя походить від того, що на це свято люди приходять з гілками, як правило, вербових рослин чи інших дерев, які першими розпускаються навесні, на знак тих гілок, які різали юдеї, що зустрічали Ісуса у Єрусалимі. Звичайно, в теплих країнах використовують квіти і гілки інших дерев, як правило, пальм. В Україні, де таких дерев немає і де першою розпускається верба, з давніх часів стали використовувати її гілки.