Гостьова лекція о.д-р Романа Островського у Геттінгенському університеті
Геттінгенський університет імені Георга Августа (нім. Georg-August-Universität Göttingen) — вищий навчальний заклад в місті Ґеттінґен у Німеччині. Вважається одним із найпрестижніших у країні та світі. Він входить до європейської асоціації Коїмбрська група та до об’єднання найбільших університетів Німеччини. Заснований у 1734 р. англійським королем Георгом II.
Лекція відбулася на Богословському факультеті Геттінгенського Університету. Організатори – професори Старого Завіту Рейнхард Мюллер (Prof. Dr. Reinhard Müller) та його колега Рейнхард Кратц (Prof. Dr. Reinhard Gregor Kratz). Тема лекції: «Біблійні манускрипти та переклади церковнослов’янською і українською мовою (IX-XX ст)». Лекція мала на меті представити слухачам, а саме професорам та студентам, якими текстами користувалися древні слов’яни від часів Кирила та Методія і аж до повних перекладів українською мовою П. Куліша, І. Огієнка та І. Хоменка. Під час лекції розповів про такі важливі манускрипти, як Реймське євангеліє, Остромирове та Галицьке євангелія. Важливо було пояснити присутність апраксів та тетраєвангелій серед церковнослов’янських текстів. Говорили про повний переклади Острозької Біблії та її важливість для біблійних досліджень. Під час лекції заторкнув питання заборони української мови в російській імперії та переклад Нового Завіту П. Морачевського. А для порівняння представив переклади здійсненні у західній частині України: О. Бачинського, О. Слюсарчука, Я. Левицького та М. Кравчука. Більш детально зупинився на аналізі перекладів Біблії, які здійснили П. Куліш, І. Огієнко та І. Хоменко.
Після лекції відбулося обговорення багатьох запитань, які часто ставив собі, і вони насправді є важливими. Наприклад, слухачам було цікаво чи існують критичні видання Біблії українською, які включають різні манускрипти старослов’янською мовою і показують спільне та відмінне у цих традиціях. Чи ми досліджували з яких грецьких чи єврейських манускриптів перекладалися тексти на старослов’янську та українську. Деякі запитання залишаються без відповідей, бо ми не дослідили достатньо нашу традицію та джерела, які маємо. Проте, ця праця має бути зроблена та представлена науковій спільноті як в Україні так і за її межами.
На завершення було приємно отримати від учасників лекції слова підтримки щодо України та побажання перемоги над російським агресором.
Стаття: о.д-р Роман Островський