Чого ще не знаємо про образ Матері Божої Гваделупської?
Згідно переказу, зранку 9 грудня 1531 року, Пречиста Діва Марія з’явилася одному з перших християн Мексики Хуану Дієго. Цього дня, на пагорбі Тепейяк, біля руїн язичницького храму, несподівано засяяло яскраве світло і перед ним з’явилася прекрасна смуглява чорноволоса дівчина. На вигляд їй було приблизно 15 років. Вона мала дивне, блискуче вбрання — рожеву туніку і блакитну накидку із золотими зірками, переперезаною чорною стрічкою (у ацтеків це була ознака вагітності). Молода жінка веліла Хуану передати християнському єпископові такі слова: «Я – Діва Марія, Мати Істинного Бога, що дає і зберігає життя. На цьому місці треба побудувати храм, де твій народ і всі люди, які щиро просять Мене про допомогу у своїх бідах і турботах, отримають її».
Чоловік відправився до францисканського єпископа Хуана де Сумарраґа, та той не повірив у його розповідь. Повертаючись додому, Дієґо знову побачив на пагорбі Богородицю та розповів Їй усе. Тоді, Пречиста веліла селянинові наступного дня знову відправитися до єпископа та повторити прохання, підкресливши, що цього бажає Пресвята Діва Марія, Мати Господа.
У неділю Хуан Дієґо відправився спочатку до церкви, а вже потім до єпископа. Сумарраґа знову засумнівався і попросив Дієґо передати Богородиці, що йому потрібен хоч якийсь доказ. На пагорбі знову стояла Богородиця, немов би чекаючи Хуана, і попросила прийти сюди ж завтра, аби отримати «знак» для єпископа.
В понеділок Дієґо збирався відвідати важко хворого дядька Бернадіно. Хвилюючись за свого родича, він забув про призначену зустріч із Богородицею і відправився повз пагорб, але все одно зустрів Діву Марію. Вона заспокоїла його, сказавши, що не варто поспішати до хворого, оскільки він вже одужав, але краще піти на вершину пагорба і забрати звідти докази для єпископа.
Згідно з переказом, коли Дієґо піднявся на пагорб, він побачив, що безплідна донині вершина, незважаючи на зимовий час, була заповнена квітучими трояндами. Хуан зрізав декілька з них, а Богородиця допомогла загорнути їх в його плащ. На прийомі у єпископа селянин мовчки розгорнув плащ і троянди посипалися на підлогу. Усі присутні впали на коліна, оскільки побачили на плащі дивовижне зображення Богородиці.
З часом, на цьому пагорбі було збудовано храм на честь Діви Марії Гваделупської, куди стали прибувати тисячі паломників з усієї Америки. Об’явлення Божої Матері, Її послання, яке міститься в Чудотворному Образі, настільки зачарувало усіх індіанців, що вони почали спонтанно навертатися, приймати послання Євангелія і Таїнство Хрещення, стаючи членами однієї спільноти Католицької Церкви.
На Аскольдовій могилі облаштують келію присвячену Гваделупській Богородиці
В той час, впродовж чотирьох днів чотирнадцять із половиною тисяч чоловік були там охрещені. А вже впродовж 1532-1538 років вісім мільйонів індіанців прийняли християнство. Всього через декілька років після з’явлення Матері Божої відбулася християнізація всієї Мексики, а з часом, це стало початком євангелізації всієї Латинської Америки.
Можна з впевненістю сказати, що це було одне з найбільших чудес, а також одна з найвидатніших подій в історії людства, адже саме в той час зникла ненависть та взаємна ворожнеча між індіанцями та іспанцями. Ці два народи з такими великими відмінностями в культурі, расі, релігії об’єдналися в один мексиканський народ. Цілковито зник расизм та націоналізм. Всі стали дітьми Марії – Матері правдивого Бога, Ісуса Христа, який для нашого спасіння став правдивою людиною.
На сьогоднішній день, цей собор став найбільшою святинею та місцем паломництва не тільки у Мексиці, а й у цілій Латинській Америці. Щорічно до нього приїжджає близько 14 мільйонів людей. Серед вірних існує традиція, згідно якої, кожен паломник має пішки пройти поклонитися Діві Марії, при чому останні 100 метрів – з молитвою на колінах.
Сьогодні в цьому храмі, вже п’яте століття зберігається нерукотворний образ Матері Божої Гваделупської. Особливу увагу на ньому, привертають сузір’я, що припадають на центр ікони. Північна корона, яка «увінчує» голову Діви Марії символізує те, що Богородиця є Царицею Неба і Землі; район серця та долонь вказує на дівочість Богородиці; лев, що розташований навпроти лона Богородиці та його найяскравіша зірка Регул (з лат. – «принц», «маленький король») – Діва Марія носить в своєму лоні «маленького короля» – Ісуса Христа.
Походження та існування образу Матері Божої з Гваделупи є великою таємницею. Після багаторічних наукових досліджень для кожної неупередженої та відкритої на правду людини, стає очевидним, що цей образ є ділом самого Бога.Візерунок силуету Матері Божої з Гваделупи розміщений на індіанському плащі (тільмі), який витканий із волокон кактусу агави. Тільма служила для різноманітних цілей: її використовували, як плащ, а вночі, як ковдру або як гамак для дітей. Полотнища з волокон агави використовували для виготовлення мішків та торбин. Цей різновид полотна після двадцяти років, від моменту виготовлення, підлягає цілковитому розпаду. На такому матеріалі, не можливо намалювати жодного образу. Натомість, у випадку цього образу, сплетіння тканини додає портрету глибини. Його кольори заламуються подібно, як на крилах птахів чи комах. З часу виникнення цього образу, на ньому немає найменшого сліду бляклості, тріщин, хоча ця тканина давно вже мала б розсипатися. Ці факти свідчать лише про одне – маємо справу з очевидним чудом.Численні дослідження ікони вражають результатами вчених усього світу. У їх числі і лауреат Нобелівської премії в галузі хімії професор Ріхард Кюнн. У його лабораторії підтверджено той факт, що на зображенні Богородиці немає ніяких слідів відомих сучасній науці штучних барвників і ніяких пігментів органічного або мінерального походження. На полотні немає також і слідів ґрунтовки або інших спеціальних засобів, що використовуються в живописі, та слідів кисті.
«Мати Божа Гваделупська є великою помічницею для людей», – Микола Дмитровський
Очі Божої Матері, немов належать живій людині. Спеціальні дослідження виявили в очах Діви Марії «явище рефлексу». Воно притаманне тільки живій людині, і зобразити його не може навіть найгеніальніший художник. Полягає воно в тому, що око людини зберігає деякі картини навколишнього світу. Так, за допомогою збільшення очей на іконі Божої Матері в 2500 разів, у них було виявлено чітке мікроскопічне зображення фігур дванадцяти чоловік.
Наукові дослідження підтверджують, що це явище унікальне. Спостерігати його не вдавалося ні на одній фотографії, ні на одному зображенні в світі. Судячи з отриманих зображень, вчені стверджують, що в очах Марії закарбувався той момент, коли індіанець Хуан Дієго показував єпископу Сумарраґа накидку з іконою.
Результати усіх цих наукових досліджень, вкотре підтвердили, що образ Матері Божої Гваделупської є дійсно унікальним та нерукотворним. Відомий випадок, коли на початку ХХ століття іспанський анархіст поклав квіти з вибухівкою до ікони. Вибух зруйнував мармурові сходи головного вівтаря, вибив вікна сусідніх будинків та зігнув латунне розп’яття, проте образ жодним чином не постраждав. Лише в 1993 році ікону Богородиці захистили куленепробивним склом.
З самого початку існування цієї ікони, Матір Божа Гваделупська не раз рятувала людей від небезпек, бід і хвороб, руйнувала ворожі підступи та знищувала всяке зло. Адже, по вірі вашій й дасться вам. І це справді так: якщо ми просимо з вірою, просимо згідно з волею Божою, а не всупереч їй, то наша молитва буде вислухана.
Тож, благаємо Тебе, Пресвята Богородице Гваделупська, зглянься на нас грішних, заступися за нами перед Твоїм Сином, Ісусом Христом та помилуй нас. Амінь.
Джерело: Аскольдова могила