Єрусалимська (надгробна) утреня

Єрусалимська (надгробна) утреня

Тропарі

(г. 2): Благообразний Йосиф… (див. вище).

Слава: Коли зійшов ти до смерти, Життя безсмертне,* тоді ад умертвив ти сіянням Божества;* коли ж і померлих з глибин підземних ти воскресив,* всі сили небесні взивали:* Життєдавче, Христе Боже наш, слава тобі!

І нині: Ангел при гробі з’явився жінкам-мироносицям* і кликнув: Миро належить мерцям,* а Христос не знає тлінности.

 

Надгробні похвали (Пс. 118)

Статія І

Величаємо тебе, Життєдавче Христе, що за нас учора розп’явся, і у гробі поклався, і оживляєш ти преславно мертвих.

Стих: Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Життєдавче, як ти умираєш? Як у гробі перебуваєш? Смерти ж царство ти руйнуєш і з аду мертвих визволяєш.

Стих: Вони не чинять беззаконня, ходять його дорогами.

Величаємо тебе, Ісусе Царю, та вшановуємо погреб і твої страждання, якими спас ти нас від тління.

Стих: Ти повелів заповіді твої пильно зберігати.

Всецарю, Ісусе Христе, що землі поклав межі, у малому гробі нині перебуваєш ти, що мертвих із гробів підводиш.

Стих: Буду прославляти тебе в правоті серця, навчаючись законів правди твоєї.

Життєдавче, Ісусе Христе, у гробі ти поклався і смертю своєю смерть ти знищив і подав світові життя.

Стих: Дорогами свідчень твоїх я втішаюсь, як найбільшим багатством.

У гріб Христе, ти зійшов, але не залишив Божества свого. Все це таке дивне і воднораз преславне.

Стих: Твої свідоцтва – моя втіха, і настанови твої порадою мені.

У гріб тебе, Христе, новий поклали, людську ж природу ти відновив і воскрес велично із мертвих.

Стих: Дорогою велінь твоїх поспішатиму, коли ти пошириш моє серце.

Життя Христос зазнав смерти; від смерти визволив смертних і всім нині дарує життя.

Слава: Оспівуємо тебе, Слове, як усіх Бога з Отцем і Святим Духом, і божественне твоє славимо погребання.

І нині: Величаємо тебе, Чиста Богородице, і прославляємо вірно триденне погребання Сина твого і Бога нашого.

Статія ІІ

Достойно є величати тебе, Життєдавче Христе, що ворота аду зруйнував і насилля диявольське розорив.

Стих: Руки твої мене створили й укріпили; врозуми мене, і заповідей твоїх навчуся.

Достойно є величати тебе, Життєдавче, що на хресті руки простягнув і зруйнував владу ворожу.

Стих: Ті, що тебе бояться, побачивши мене, розвеселяться, бо я надіявся на твоє слово.

Ужахнулася земля і сховалось сонце, як ти Спасе, незахідне Світло, Христе, у гріб зайшов тілесно.

Стих: Від роду й до роду твоя правда, ти укріпив землю і вона стоїть твердо.

У новому гробі Йосиф побожний тебе, Спасе, ховаючи, боговгодні пісні похоронні, змішанні з риданням, співає.

Стих: Від усякої лихої стежки стримую я ноги, щоб пильнувати твоє слово.

У гріб ти зайшов світла Створителю, а з тобою світло сонця зайшло, здригнулася земля, проповідаючи, що всього ти Творець.

Стих: Я поклявся й постановив пильнувати твої присуди справедливі.

Тілом своїм у гріб ти зайшов, незахідний Світлоносцю, стерпіти цього сонце не могло і ще опівдні померкло.

Стих: Наставили грішники тенета на мене, та я від заповідей твоїх не відхилився.

На короткий час в гробі ти заснув та й померлих оживив, а як воскрес, то воскресив усіх від віку спочилих, Благий.

Стих: Уста мої відкриваю й зітхаю, бо велінь твоїх бажаю.

Твоє розп’яття, Христе і похорон нині величаємо піснями, бо всі ми вірні твоїм погребом звільнилися від смерти.

Слава: Безначальний Боже, споконвічний Сину і Святий Душе, благовірний народ повсякчас бережи і, як добросердний спасай всіх.

І нині: Пренепорочна Життя Мати Чистая Діво, від незгод церковних люд твій хорони і подай мир світові, Благая.

Статія ІІІ

Всі народи пісню приносять на твій похорон, мій Христе.

Стих: Зглянься на мене і помилуй мене, як чиниш із тими, що люблять ім’я твоє. Зняв з хреста тебе Ариматеєць, плащаницею обгорнув і в гробі тебе ховає.

Стих: Спрямуй стопи мої за твоїм словом, і ніяке беззаконня нехай не запанує наді мною.

Мироносиці прийшли до тебе, миро принесли тобі премудро, Христе мій.

Стих: Потоками з очей моїх ллються сльози, бо я не зберігав закону твого.

Йосифе преславний, поховай тіло Христа, Життєдавця.

Стих: Правда об’явлень твоїх вічна: врозуми мене і я буду жити.

Йосиф з Никодимом, як будь-якого мерця, Створителя ховають.

Стих: Господи, щедрот твоїх безліч: судом твоїм оживи мене.

Сину Божий, Царю всього, мій Боже, мій Творче! Як же ти таких страждань прийнявся?

Стих: Нехай наблизиться молитва моя до тебе, Господи, врозуми мене за твоїм словом.

Сили небесні з остраху вжахнулись, побачивши, що ти мертвий.

Стих: Нехай моє благання дійде до тебе, Господи, визволь мене за твоїм словом. Тим, що зі страхом і любов’ю страсті твої почитають, подай гріхів прощення.

Слава: О Тройце наш Боже: Отче, Сину і Душе, помилуй нас грішних.

І нині: Зволь Діво, твоїм слугам бачити воскресіння твого Сина.

 

Ангельський хор

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.

Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.

І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3)

 

Стихири на хвалитних

(г. 2): Сьогодні гріб тримає того,* хто все створіння своєю могутністю держить.* Камінь покриває того, хто небо добром сповняє.* Спить Життя, ад тремтить* і Адам з кайданів визволяється.* Слава провидінню твоєму, Благий, яким ти, все довершив,* подаючи нам, як Бог, упокій вічний* і всесвяте твоє воскресіння з мертвих.

Що це за видовище бачимо?* Що це за відпочинок сьогодні?* Це споконвічний Цар, що стражданням довершив спасіння,* відпочиває в гробі й нам подає новий відпочинок.* Йому ми заспіваймо: Воскресни, Боже,* суди землю, бо ти царюєш повіки* і маєш безмірно велику милість.

Прийдіте, погляньмо на наше Життя, що лежить у гробі,* щоб воно оживило тих, які лежать у гробах!* Прийдіте сьогодні і погляньте на сплячого з роду Юди* та закличмо згідно з пророцтвом Богові нашому:* Ліг ти і заснув, як лев.* Хто піднесе тебе, Царю?* Але встань власною силою, Господи,* що добровільно дав себе за нас, – слава тобі!

(г. 6): Йосиф випросив тіло Ісуса* і поховав його в новому своєму гробі,* бо йому з гробу, як із світлиці, треба було вийти.* Господи, що владу смерти подолав* і відчинив людям двері раю, – слава тобі!

Сьогоднішній великий день* Мойсей таїнственно заздалегідь відзначив, кажучи:* Благословив Бог день сьомий,* бо це благословенна субота, це день відпочинку,* коли спочив від усіх діл своїх єдинородний Син Божий.* Він, звершуючи через смерть спасіння,* відпочив тілом і повернувся воскресінням наново до того, чим був,* даруючи нам життя вічне,* як єдиний милосердний і чоловіколюбець.

 

Стихира після великого славослов’я

(г. 5): Прийдіте, вшануймо незабутнього Йосифа,* що вночі прийшов до Пилата і Життя всіх випросив:* Дай мені цього безпритульного, що не мав де голови прихилити.* Дай мені цього приходня, що його учень лукавий видав на смерть.* Дай мені цього чужинця,* за яким, ридаючи, голосила його Мати, бачивши на хресті розп’ятого,* і по-материнському примовляла:* Ой, жалю, Дитино моя!* Ой, горе, світло моє, й улюблене серце моє!* Симеоном бо провіщене в святині, сьогодні справдилося:* моє серце мечем пробито.* Ти ж на радість свого воскресіння поверни мій плач.* Поклоняємось страстям твоїм, Христе!* Поклоняємось страстям твоїм, Христе!* Поклоняємось страстям твоїм, Христе,* і святому воскресінню!

 

Біблійні читання на Утрені

Паремія – Єз. 37:1-14

Рука Господня була на мені, і вивів мене Господь у дусі й поклав мене серед долини; долина ж та була повна костей. Обвів він мене навкруги них, а було їх дуже багато по долині, і всі вони були пресухі. І промовив до мене: «Сину чоловічий! Чи оживуть ці кості?» Я відповів: «Господи Боже, ти знаєш». Тоді сказав до мене: «Проречи над цими кістками й скажи до них: Ви, сухі кістки, слухайте слово Господнє! Так говорить Господь Бог до цих костей: Ось я введу в вас дух, і ви знов оживете. Я обкладу вас жилами, ви поростете тілом, я вкрию вас шкірою, вкладу в вас дух, і знову оживете, і зрозумієте, що я – Господь». Я прорік, як мені було наказано; і як я пророкував, виник шум, і ось настав рух, і кістка до кістки стала наближатись. Глянув я – як ось на них жили, і поросли вони тілом, а зверху вкрила їх шкіра, та не було в них духу. І він сказав до мене: «Проречи до духа, проречи, сину чоловічий, і скажи до духа: Так говорить Господь Бог: Із чотирьох вітрів прийди, духу, та й дихни на оцих повбиваних, щоб вони ожили». І я прорік, як він звелів мені; і ввійшов до них дух, і вони ожили та повставали на ноги – сила-силенна люду. Тоді він сказав до мене: «Сину чоловічий! Оті кості – це все дім Ізраїля. Вони кажуть: Кості наші висхли, надія наша пропала, прийшов кінець нам! Тому пророкуй і скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось я відчиню гроби ваші, і виведу вас, мій народе, з гробів ваших, і приведу вас назад в Ізраїльську землю. І зрозумієте, що я – Господь, як відчиню ваші гроби та й виведу вас, мій народе, з гробів ваших, і дам вам дух мій, і ви знову оживете, і я розміщу вас на землі вашій, і зрозумієте, що я – Господь: я сказав і зроблю це» – слово Господнє.

 

Апостол -1 Кор. 5:6-8, Гал. 3:13-14

Браття! Недобра ваша хвальба! Хіба не знаєте, що трохи закваски заквашує усе тісто? Усуньте стару закваску, щоб ви були новим тістом, так, як ви і є прісні, бо Пасха наша, Христос, принесений у жертву. Отож святкуймо не у старій заквасці, ані у заквасці злоби й лукавства, а в опрісноках чистоти й правди. Христос нас викупив від прокляття закону, ставши за нас прокляттям, бо написано: «Проклят усякий, хто висить на дереві», – щоб благословення Авраама перейшло в Ісусі Христі на поган і щоб ми вірою прийняли обіцяного Духа.

 

Євангеліє – Мт. 27:62-66

На другий день, що після п’ятниці, зібралися первосвященики й фарисеї до Пилата й кажуть: “Ми пригадали собі, пане, що той обманник ще за життя був сказав: Я по трьох днях воскресну. Звели, отже, щоб гробниця була добре забезпечена аж по третій день, щоб часом не прийшли його учні та не вкрали його й не сказали людям: Він воскрес із мертвих! І буде ця остання омана гірша за першу”. Пилат каже до них: “Маєте сторожу, ідіть і забезпечте, як знаєте”. Вони пішли й забезпечили гробницю, запечатавши камінь, і поставили сторожу.