Вечірня молитва середа

Вечірня (або на Літургії Передосвячених Дарів)

Стихири на «Господи взиваю»

(г. 1): Пізнавши Бога в тобі, Сину Діви,* блудниця промовляла й серед плачу молилася,* бо сподіяла вчинки гідні сліз:* Доброчинцю Чоловіколюбче! Розв’яжи мої провини, як я моє волосся.* Полюби мене, справедливо зненавиджену, що тебе любить,* а я проповідуватиму тебе між митарями.

Дорогоцінне миро грішниця змішала зі сльозами* і вилила на твої пресвяті ноги, цілуючи їх;* і ти негайно її оправдав.* Даруй же й нам прощення* ти, що постраждав за нас, і спаси нас.

Коли грішниця принесла миро,* тоді учень домовлявся з пребеззаконними.* Вона ж раділа, виливаючи дорогоцінне миро;* він же квапився продати Неоціненного.* Вона пізнала Владику, а він з Владикою розлучився.* Вона визволилась, а Юда став рабом ворога.* Згубним є недбальство, велика річ – покаяння.* Даруй же й мені таке покаяння, Спасе,* що постраждав за нас, і спаси нас.

О, Юдо окаянний!* Бачивши як блудниця цілувала ноги,* ти підступно продумував поцілунок зради.* Вона розв’язала волосся, а ти зв’язався лютістю;* заздрість бо не вміє вибирати корисного.* О, Юдова грішна закам’янілосте!* Вирятуй від неї, Господи, душі наші.

Блудниця простерла своє волосся до тебе, Владико,* а Юда простер свої руки до беззаконних.* Вона, щоб одержати прощення, а він, щоб узяти срібняки.* Тому кличемо до тебе проданого, що нас визволив:* Господи, – слава тобі!

(г. 2): Грішниця біжить до продавця мира* купити дорогоцінне миро, щоб помазати Доброчинця,* і каже продавцеві мира:* Дай мені мира, щоб я помазала того,* хто очистив усі мої гріхи.

Слава і нині (г. 6): Та, що погрузнула в грісі,* побачила тебе, – Пристане спасіння.* Глянь, як вона миро сльозами розчиняє і кличе:* Поглянь на розкаяних грішників в очікуванні!* Тож ти, Владико, й мене спаси від бурі гріха,* задля свого великого милосердя.

Біблійне читання на Вечірні

Євангеліє – Мт. 26:6-16

В той час, коли Ісус був у Витанії в домі Симона прокаженого, підійшла до нього одна жінка з алябастровою плящиною, повною вельми дорогого мира, і вилляла його йому на голову, як він сидів при столі. Побачивши це учні, нарікали й казали: “Навіщо таке марнотратство? Це можна б було дорого продати й – дати бідним!” Ісус зауважив це й сказав їм: “Чому ви докучаєте цій жінці? Вона зробила добре діло для мене. Завжди бо бідних маєте з собою; мене ж не завжди маєте. Виливши це миро на моє тіло, вона вчинила те на похорон мій. Істинно кажу вам: Де тільки буде проповідуватись ця Євангелія по всьому світі, оповідатиметься і про те, що вона зробила, їй на спомин.” Тоді один із дванадцятьох, що звався Юда Іскаріотський, подався до первосвящеників і каже: “Що хочете мені дати, і я вам його видам?” Ті відважили йому тридцять срібняків. І з того часу він шукав доброї нагоди, щоб його видати.