Душпастирська статистика Київської Архиєпархії

by cudovas · 20.04.2017

I. Особисті дані

Кількість анкет: 41.
Кількість священиків: 38, дияконів: 3.

Роки народження: 1956 – 1983;
середній вік: 38 роки;
місце народження:
Львівська обл. – 25,
Тернопільська обл. – 5,
Івано-Франківська обл. – 5,
Київська обл. – 4;
Хмельницька обл. – 1;
Черкаська обл. – 1.
Семінарії:
Львівська Духовна семінарія Святого Духа – 15;
Івано-Франківська Теологічна Академія – 7;
Вища митрополича семінарія у Варшаві – 5;
Підпільна семінарія – 4;
Тернопільська Вища Духовна семінарія ім. Патріарха Й. Сліпого – 3;
Вищий Духовний Інститут ім. блаженного Миколая Чернецького (ЧНІ) – 2;
Ленінградська Духовна семінарія – 2;
Папська Теологічна Академія у Кракові – 1;
Київська Духовна Академія – 1;
Тернопільська Духовна семінарія УАПЦ – 1.

Роки закінчення семінарійних студій: 1985 – 2009.
Дати свячень:
дияконських: 1983 – 2009;
священичих: 1986 – 2009;
середня тривалість священичого служіння: 8,5 років.

Свячені для:
Київської архиєпархії – 20;
для монастирів – 10;
Львівської архиєпарії – 3;
у підпіллі – 2;
Тернопільсько-Зборівської єпархії – 2;
Стрийська єпархія – 1;
Донецько-Харківського екзархату – 1;
Немає відповіді – 2.

Свячені Владикою:
Блаженнішим Любомиром – 2;
Богданом Дзюрахом – 7;
Василієм Медвітом – 6;
Юліаном Гбуром – 4;
Софроном Дмитерком – 4;
Юліаном Вороновським – 3;
Михаїлом Колтуном – 2;
Ігорем Возьняком – 2;
Йосифом Міляном – 2;
Блаженнішим Любачівським – 1;
Іринеєм Біликом – 1;
Василієм Семенюком – 1;
Степаном Меньком – 1;
Софроном Мудрим – 1;
Михаїлом Сабригою – 1;
Филимоном Курчабою – 1;
Кирилом Михайликом УПЦ КП – 1;
Немає відповіді – 1.

Світська освіта:
вища – 7;
середня спеціальна – 17;
немає – 17.

Досвід праці за світською спеціальністю: 13.
Цивільний стан:
29 одружених;
2 неодружені;
10 монахів ( 6 – ЧСВВ, 3 – ЧНІ, 1 – Студит).

Освіта дружини:
вища – 19;
середня спеціальна – 8;
середня – 2.

Зайнятість дружини:
працює – 14;
не працює – 6;
декретна відпустка – 9.

Діти у священичій сім’ї:
ТАК – 22;
НІ – 7;
середня кількість дітей у сім’ї – 2.

Ієромонахи – 10:
6 – ЧСВВ, 3 – ЧНІ, 1 – Студит
Перші обіти – 1980-2000
Вічні обіти – 1986-2006.

ІІ. Історія прибуття на Схід України

16. Роки початку служіння: 1990 – 2009;
Середня тривалість служіння на Сході – 7 років.

Причини приїзду на Схід:
власне бажання – 20;
посланий настоятелем – 12;
навчався в семінарії від екзархату і приписаний через свячення – 4;
за контрактом – 3;
місцевий уродженець – 2.

Основні мотиви приїзду на Схід:
служити Богу і людям;
відчуття потреби у душпастирях на теренах Сходу.

Приїзд на Схід упродовж навчання у семінарії:
ТАК – 23 (усі багаторазово);
НІ – 18.

Переїзд на Схід відбувся одразу з родиною:
ТАК – 21;
НІ – 8 (переїзд відбувся від 3 місяців до 2 років).

Досвід попереднього служіння на Заході України:
ТАК – 13;
НІ – 28.

ІІІ. Праця на Сході

А) Місцевість та приміщення

Приналежність до єпархії: Київська Архиєпархія – 41.

до парафій:
Київська обл. – 24;
Вінницька обл. – 7;
Житомирська обл. – 5;
Черкаська обл. – 2;
Чернігівська обл. – 1;
Немає відповіді – 2.

Служіння:
на вже існуючій парафії – 27;
на новоствореній парафії – 10;
немає відповіді – 4.

Місце богослужіння:
власний храм – 21;
власна каплиця – 4;
орендований зал – 4;
приміщення перебудоване у храм – 3;
у римо-католицькому храмі – 3;
вагончик – 2;
у власному храмі, що будується – 1;
приватний будинок – 1;
немає відповіді – 2.

Земельна ділянка під новозбудований храм:
куплена – 2;
отримана в оренду – 7;
отримана в безоплатне користування – 10;
немає відповіді – 22.

Середня тривалість процесу набуття ділянки: від 2 років до 12 (на це питання відповіло лише 25% священиків).
Середня тривалість будови: 3-4 роки (на це питання відповіло лише 25% священиків).
Основні джерела фінансування:
Благодійні організації Католицької Церкви;
поміч єпархій та екзархатів діаспори;
меценати та благодійні організації в Україні;
пожертва членів громади.

Труднощі в процесі будови:
виділення земельної ділянки у 25% випадків;
фінансування у 25% випадків;
протидія УПЦ(МП) у 15 % випадків;
протидія місцевої влади у 13 % випадків.

Приміщення окрім храму:
ТАК – 21:
катехитичних класів – 9,
парафіяльних залів – 9;
будинків парафіяльного Карітасу – 2;
парафіяльних домів – 3,
вагончик – 1,
трапезна – 1;

НІ – 20.

Служіння в інших місцевостях:
ТАК – 12;
НІ – 29.

Помешкання в якому проживає священик:
приватне – 6;
власність громади – 4;
власність Архиєпарії/Екзархату – 7;
монастирський дім – 8;
орендоване приміщення – 7;
власність батьків дружини – 1;
відсутнє житло – 1;
відповідь відсутня – 7.

Стан помешкання, у якому проживає священик:
добрий – 16;
задовільне – 5;
потребує ремонту – 11;
не відповідає елементарним вимогам (потреба капремонту, однокімнатна квартира з батьками дружини) – 2;
немає відповіді – 7.

Середня відстань від найближчого священика: У Київській області відстань невелика, у інших областях від 30 км.

Б) Громада та душпастирство

Кількість мешканців у місцевості служіння: від 462 до 4.000.000 осіб.
Кількість греко-католиків, що проживають у місцевості: від 50 до 5.000.
Середня кількість вірних:
щонеділі – 130 осіб;
на великі свята – 270 осіб.

Активність вірних у парафіяльному житті: близько 50 %.
Вірні, що радо приходять на богослужіння, але не беруть живої участі у житті парафії: близько 50 %.
Члени громади:
особи старшого віку – 27 %;
особи середнього віку – 43 %;
молодь – 19 %;
діти – 11 %.

Відношення до УГКЦ членів громади:
приїхали на Схід вже греко-католиками – 44 %;
діти або внуки греко-католиків – 17 %;
добровільно пристали до УГКЦ через хрещення або бажають бути її членами – 29 %;
прихожани, які бажають приєднатися до УГКЦ – 6 %;
прихожани, які не бажають приєднатися до УГКЦ – 4%.

Прицерковні товариства при громаді:
ТАК – 21:
Матері в Молитві,
Віра і Світло,
Друзі TAIZE,
Назаретські родини,
біблійні гуртки,
молодіжна спільнота „Я живу”,
євангелізаційна спільнота „Альфа”,
вівтарна дружина,
АА,
Калео,
театральний гурток,
відео клуб, „Емаус”,
товариство „Разом за життя”;

НІ – 20.

Катехизація дітей відбувається:
в школі – 1;
при парафії – 32;
не відбувається – 2;
немає відповіді – 7.

Катехизація дорослих:
ТАК – 32;
Немає відповіді – 9.

Доступ до місцевих ЗМІ:
ТАК – 13 (періодичні видання, газети, місцеве радіо і телебачення);
НІ – 11;
Немає відповіді – 17.

Методи євангелізації, щоб якнайкраще відповісти духовним потребам мешканців регіону:
розповсюдження безкоштовної літератури;
постійні богослужіння;
організація релігійних і національних свят на парафії;
привезення різних християнських реліквій на парафії;
соціальне служіння;
вулична євангелізація;
вивчення Святого Письма;
побудова храму;
використання ЗМІ;
табори для молоді та дітей;
створення християнських садочків та шкіл;
поїздки у паломницькі міста.

Види соціального служіння, що здійснюються при парафії:
існує осередок Карітасу – 3;
капеланство у лікарні – 13;
капеланство у в’язниці – 6;
опіка над сиротинцем – 11;
опіка над старечим домом – 8;
спільнота „Віра і Світло” – 11;
домашня опіка над хворими і потребуючими – 15;
дитячий післяурочний прицерковний клуб – 4;
військове капеланство – 2;
праця з хворими на СНІД – 1.

Частота організації прощ і паломництв до святих місць з членами громади: 2-3 рази у рік.
Існування парафіяльної бібліотеки:
ТАК – 28;
НІ – 7;
Немає відповіді – 6.

Існування при парафії парафіяльної крамниці:
ТАК – 19;
НІ – 12;
Немає відповіді – 10.

Важливість джерела утримання священика і родини:
стипендії з інтенцій, отриманих від Єпископа – 90%;
винагорода від громади – 50%;
регулярна поміч від Єпископа – 40%;
стипендії на Літургії від парафіян – 37%;
треби – 30%;
зарплата дружини – 23%;
спорадична поміч від Єпископа – 13%;
допомога благодійників – 6%;
Допомога монастиря – 6%.

Відрахування у Пенсійний Фонд здійснюються громадою:
ТАК – 1;
НІ – 30;
Немає відповіді – 10.

Присутність громад інших Церков і релігійних організацій у місцевості, де знаходиться парафія: У великих містах значною кількістю громад представлені УПЦ(МП), УПЦ(КП), менша кількість громад РКЦ і протестантів, серед яких переважають П’ятидесятники, Баптисти і Адвентисти. Невелике представництво мусульман та євреїв. У менших населених пунктах подібна ситуація, де переважають громади православних Церков.
Ставлення до громади УГКЦ з боку:
місцевих жителів – добре, часами байдуже;
місцевої влади – переважно добре, рідко негативне;
представників інших конфесій – толерантне за винятком УПЦ(МП).

IV. Стратегічний розвиток УГКЦ на Сході

55. Подальший розвиток громад УГКЦ на Сході:
розробити чіткий план розвитку Сходу (участь єпархій Західної України);
служіння Богу і людям;
реєстрація нових парафій;
добре свідчення членів громади серед місцевого населення;
потреба дати людям більше, ніж це роблять інші конфесії;
покращення фінансування душпастирів;
добрі кандидати для священства з вишколом для сходу України.

Концентрація уваги:
1) великі міста;
2) малі міста;
3) великі села.

Найкращі способи віднайдення вірних УГКЦ:
через ЗМІ;
соціальне служіння;
активне душпастирство;
заохочення вірних до свідчення про власну Церкву;
побудова храмів.

V. Підготовка працівників для праці на Сході

56. Чи була отримана достатня підготовка у семінарії для праці на Сході:
ТАК – 17;
НІ – 15;
Немає відповіді – 9.

Брак підготовки найбільше полягав у:
незнання обставин служіння на Сході;
незнанні ментальності місцевих людей.

Найкраще віднаходити кандидатів до служіння на Сході:
серед семінаристів:
– шукати кандидатів для священства серед місцевої молоді;
– кандидатам для священства із Галичини, які виявляють бажання служити на Сході, надати можливість перебувати на парафіях Сходу, щоб навчилися ментальності місцевого населення і обставин служіння на Сході.

серед духовенства:
– шукати священиків, які мають бажання працювати на Сході;
– надати їм не гірше фінансове забезпечення, ніж на Західній Україні.

Підготовка душпастирів для праці в обставинах Сходу полягає у:
практиці перебування на Сході під час навчання у семінарії під проводом досвідченого душпастиря;
добрій освіті;
проходження особливого курсу місіології у семінарії.

Присутність осіб старшого віку на парафії, які виявляють бажання стати священиками:
ТАК – 18 (були б добрими душпастирями після відповідної підготовки);
НІ – 20;
Немає відповіді – 3.

Корисність окремої семінарії для підготовки кандидатів до священства для східних Єпархій і Екзархатів:
ТАК – 19;
НІ – 10;
Поки що НІ, але згодом слід організувати таку семінарію – 5;
Немає відповіді – 7.

Завдання, які б мала сповняти така новостворена семінарія:
підготовка священиків з усіх теренів України, які бажають служити на Сході;
виховання покликаних з теренів Сходу.

VI. Роль монаших Чинів і Згромаджень в душпастирюванні на Сході

65. Служіння сестер-монахинь на парафії:
ТАК – 16;
НІ – 25.

Завдання в душпастирстві, які виконують сестри: катехизація, соціальна праця.
Основне завдання Чинів та Згромаджень в душпастирюванні на Сході:
повинні встановляти свої монастирі як духовні центри, які притягували б до себе паломників;
створення місійних центрів, які були б ударними силами для коротких;
місійних заходів та обслуговували б кілька парафій в околиці.

VII. Участь мирян в „місійній” праці на Сході

68. Основні завдання мирян у „місійній” праці на Сході:
відкрито свідчити про Церкву і запрошувати знайомих до храму (особливо до спільнот, які існують при парафії);
свідчення християнського життя у щоденному житті;
соціальна праця і катехизація (після вишколу).

VIII. Відношення до не греко-католиків

69. Стосунки з не греко-католиками:
РКЦ – добрі стосунки і співпраця;
УПЦ(КП) – добрі і толерантні;
УАПЦ – добрі;
УПЦ(МП) – задовільні або відсутні;
протестанти – позитивні;
сектанти – негативні або відсутні.