Знаємо, що святкуємо? Неділя розслабленого
У четверту неділю після Пасхи Церква згадує чудесне зцілення розслабленого Господом Ісусом Христом в другий рік Його євангельської проповіді.
Ісус зцілює паралізованого чоловіка, який довго чекав, щоб хтось допоміг йому дістатися до води в чудодійній купелі Витесда (Йо 5, 1-15). Серед сили «недужих, сліпих, кривих, усохлих», про які оповідає Євангеліє, що вони перебували при купелі, очікуючи зцілення, Христос звертає свою увагу на розслабленого, що тридцять вісім років страждав у своїй недузі. Не маючи нікого, хто б міг спустити його у купіль по зрушенні води, він проте не тратить надії. Цю надію винагороджує Ісус, не запитуючи в розслабленого навіть про віру, без якої не чинив чуда. Христос оздоровляє розслабленого в суботу, чим виявляє, що милосердя не знає дня відпочинку.
Віднайшовши одужалого в храмі, Спаситель звертається до нього із закликом не грішити більше, що робить для нас наявною причину довголітніх страждань того чоловіка. Водночас Христос застерігає, наказуючи не грішити, щоб не сталось ще гірше, ніж те, що було.
Описуючи подію зцілення розслабленого, наша літургійна традиція вкладає в уста Христа та недужого діалог, в якому можемо побачити Бога близького і милосердного до свого творіння:
«При Овечій купелі лежала немічна людина і, бачивши тебе, Господи, кликала: Не маю чоловіка, що вкинув би мене в зрушені води! Бо коли я доходжу, то інший мене випереджує і стає здоровим, а я далі лежу немічний. І змилувався Спас та й каже до нього: Задля тебе я став людиною, заради тебе я воплотився, а ти кажеш: – Не маю чоловіка. Візьми твою постіль і ходи!»
Сьогодні Христос говорить до кожного з нас: «Задля тебе я став людиною, заради тебе я воплотився, а ти кажеш: – не маю нікого, хто допоміг би мені, хто зрозумів би мене, не маю нікого, хто вирішив би мої проблеми, хто би забрав від мене мій біль, не маю нікого… Заради тебе я витерпів страсті, смерть і погребення, а ти кажеш: – не можу більше нести свій хрест, не можу більше зносити труднощів життя, не можу більше так жити… Заради тебе я воскрес і дарував тобі вічність, а ти кажеш: — не маю часу, не маю можливостей, не маю бажання… Якщо, отже, ти залишаєшся у своїй недузі, перебуваючи розслабленим, що міг більше я для тебе зробити?».
Неділя Розслабленого виявляє нам гріх як причину страждань і Христа, як Джерело сили і оздоровлення. У зціленні розслабленого ми бачимо благовість про силу і славу Христа розп’ятого і воскреслого, Який освітив всесвіт світлом свого Воскресення, і Який для всіх нас – «Божа сила і Божа мудрість» (1 Кор 1, 23-24).