Піст і Святе Письмо – «Заїжджена тема»?
Кожного року на піст намагався зробити певні постанови. Зазвичай, це були обмеження в соцмережах, їжі, іграх тощо. Проте, найкращий мій досвід – читання Святого Письма. Багато хто може зараз подумати: «Заїжджена тема – піст і Святе Письмо». Проте, раджу не поспішати з висновками і дочитати до кінця.
Вважав себе практикуючим християнином, але після посту, який пережив 2 роки тому, зрозумів, що до цього моменту був сліпий. Саме тоді, на початку посту, один священик запропонував парафіянам прочитати під час Чотиридесятниці усе Святе Письмо і дав певну програму. Це був своєрідний «біблійний марафон». Зголосилося досить велике число бажаючих, близько кількох десятків. Проте, до кінця посту читати Святе Письмо були готові лише одиниці, включно зі мною.
Деякі мої знайомі критикували такий підхід, мовляв Святе Письмо не є тією книгою, яку потрібно швидко прочитати чи яка є ціллю для змагання, та багато інших аргументів. Проте, після цього посту, моє відчуття Великодня було неймовірним. Бо коли ти у Великодню ніч дочитуєш останні розділи і озираєшся назад, то перед тобою відкривається увесь цей шлях, який ти пройшов за ті майже 50 днів. Тоді мимоволі замислюєшся над історією спасіння, яку пройшло все людство до тебе і проходить далі у цю мить разом з тобою. У цей момент приходить щире усвідомлення, що Христос у першу чергу воскресає за тебе та всіх інших і це є не лише історична подія, що сталася 2 000 років тому, а щось набагато більше та величніше.
З іншого боку, прийшов розпач, що, проходивши 18 років до церкви, лише зараз прочитав усе Святе Письмо. Це відчуття подібне до того, що користуєшся кілька років машиною і лише на певному етапі ти вирішуєш прочитати інструкцію до неї. І опісля усвідомлюєш, що якби ти прочитав її на початку, то міг би повноцінно використовувати всі функції транспортного засобу, а не лише ті, які ти зміг віднайти в процесі керування.
Звичайно, що не все так просто з читанням Святого Письма, бо не кожна книга зрозуміла однаково добре. Особливо ті книги, що їх ти читаєш вперше. Проте кожна книга дуже добре вписується у контекст цілої Біблії.
У середньому було потрібно близько двох годин на день для читання Святого Письма. І тут розпочинається найцікавіше. Бо починаєш помічати, скільки часу у тебе забирає телевізор, музика, можливо, ігри, а особливо соцмережі. І коли обмежуєш себе, то розумієш, що насправді часу є достатньо. Паралельно з читанням Святого Письма, ти отримуєш ще й ефективний розподіл часу та вміння його планувати.
Водночас ми свідомі того, що молитва – це діалог з Богом. Ми можемо помолитися зранку і побігти на навчання чи роботу. Також здатні промовити молитви ввечері і відразу йти спати. Насправді, діалог передбачає участь принаймні двох осіб. Діалог – це коли ми говоримо та коли ми слухаємо свого співрозмовника. Тому читання Святого Письма – це добра нагода, щоб зупинитися і Його почути. Адже Він постійно до нас промовляє.
бр. Володимир Литвинчук, І курс
