«З перших тижнів існування радянської влади на західній Україні розгортали репресивну політику проти УГКЦ», – історик Володимир В’ятрович

Росія перейняла репресивні методи від радянської тоталітарної системи. Важливо знати методику дії репресивного апарату, механізми якого до цього часу діють в Росії, щоб добре усвідомити те, що зараз відбувається в Україні і називається «гібридною війною».

Вятрович

Про це 4 березня у Києві під час презентації виставки «До світла воскресіння крізь терни катакомб» говорив історик Володимир В’ятрович, керівник Інституту національної пам’яті, проводячи у дні 70-х роковин Львівського псевдособору (1946) аналогію між спробою ліквідації УГКЦ і сьогоднішньою агресією Росії.

Науковець наголосив, що політика радянської влади проти України була і залишається політикою геноциду. Невід’ємним елементом цього геноциду було знищення української національної Церкви, яке розпочалося на великій, надніпрянській Україні у 1920-30 рр., коли фактично було знищено Українську Православну Церкву, а згодом методологія винищення всього українського була експортована після 1939 року і на Західну Україну.Виставка підпілля УГКЦ

«Буквально з перших тижнів існування радянської влади на західній Україні розпочинається розгортання репресивної політики проти УГКЦ, як національної Церкви. Ці процеси пришвидшилися після смерті у 44 році Митрополита Шептицького і завершилися Псевдособором 1946 року. Це не просто сумна сторінка нашої історії, яку треба пам’ятати, це те, що потрібно вивчати, щоб розуміти механізми дії радянської тоталітарної системи, які застосовуються і сьогодні. Це класичний приклад того, що сьогодні називається «гібридною війною», це класичний приклад того, як застосовують примуси, репресії та інформаційні провокації. Якщо подивитися як тоді, у 1946 році, на Псевдособорі у Львові голосували з підняттям рук і оглядкою по сторонах, то згадаємо кримський референдум 2014 року, як відбувалося голосування у анексованому Криму. Репресивні механізми 1946 року застосовуються Росією до тепер. Суспільство наївне і сліпе в тому, як ним маніпулюють з боку Росії в сфері політики і духовності. Це продовжується, починаючи з 40-х років», – наголосив Володимир В’ятрович.Про ліквідацію УГКЦ

Він також вважає, що сьогодні потрібно максимально в ідкривати правду про репресії проти УГКЦ. Про це інформація міститься в архівах КДБ, де є сотні справ, що стосуються репресованих священиків УГКЦ від 40 до 80-х років. Усі ці величезні об’єми матеріалів група істориків і студентів УКУ в 2008-2009 роках скопіювала, і коли в 2010 році, за часи президентства Януковича, архіви знову закрили, то це вже не було так страшно, оскільки матеріали вже були на електронних носіях і сховати їх було неможливо. Тепер, завдяки декомунізації, доступ до архівів вже є незворотним.

Щодо самої УГКЦ, яка незважаючи на ліквідацію і переслідування, вижила у підпіллі і зараз успішно розвивається, то сьогодні, як ніколи, потрібно пам’ятати цю історію, бо це ще одна історії нашої перемоги.

«Радянській владі не вдалося ліквідувати УГКЦ і вихід цієї Церкви з підпілля дав поштовх до ширшого національно-демократичного руху , який поставив крапку на існуванні всього СРСР, усіх тих, хто з цієї Церквою боровся. Це має нас сьогодні, коли Україна опинилася у стані війни, надихати. Ми маємо пам’ятати, що в найстрашніших ситуація ми перемагали», – завершив свою промову Володимир В’ятрович.

Джерело: http://risu.org.ua/

You may also like...