Владика Йосиф Мілян на Вінниччині освятив новий храм УГКЦ
10 жовтня 2021 року, Владика Йосиф Мілян здійснив душпастирський візит у парафію Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ міста Липовець, що на Вінниччині.
Під час свого візиту у парафію Владика Йосиф звершив чин освячення новозбудованої каплиці УГКЦ та освятив наріжний камінь для будівництва нового храму.
Звертаючись до присутніх Владика Йосиф зауважив, що ми є свідками змін в українській політиці, економіці та суспільному житті. «Може ці зміни не такі як би нам хотілося, однак бачимо як в Україну приходять певні інвестиції. На вулицях наших міст бачимо банки, аптеки та інші інституції, які примножують кошти. Розуміємо, що хтось інвестує в Україну не очікуючи на заробіток. Не раз бачимо як банкрутують українські банки. Це не дає людині-українцеві користати з них вповні, бо боїмося, що втратимо. А від маленького вчили нас батьки, вчимо ми також так своїх дітей, щоби не стратити, щоби збирати, щоби осягнути більше, щоби забезпечити своє завтра, своє майбутнє. Тому шукаємо інвестиційних осередків, таких як агрокомплекси, яким дамо на рік чи на два свої два гектари землі, щоби мати з цього прибуток».
Ведучи далі Владика Йосиф звернув увагу на сьогоднішню Євангельську притчу, у якій господар відійшовши зі свого дому роздав своє майно, роздав таланти своїм слугам. «Ми дуже часто чомусь нарікаємо, що доля до нас несправедлива. Можемо казати, що це винуваті на горі, що вони не розприділяють по-рівному всім нам, бо хтось має дуже багато, а хтось має дуже мало. Мабуть, так як у сьогоднішній євангельській оповіді, так і в нашому щоденному житті: «Роздав по можливостях кожному. Комусь п’ять, комусь два, а комусь один». Мабуть, ніхто з нас не може нарікати, що когось Небесний інвестор образив. Адже він інвестував у цей світ, у наше з вами життя, даючи нам цей головний невимовний талант – людське життя. Тому ми не повинні нарікати, що ми обділені, бо життя таке грандіозне. Життя дає нам такі можливості, що ми справді можемо здобути через той один талант і два, і п’ять, і шістдесят та більше інших. А чомусь так не завжди відбувається. Чомусь нерідко бачимо людей, про яких кажемо: він змарнував своє життя, він стратив свої можливості, він не скористався з того, що йому назбирали навіть батьки», – зауважив проповідник.
Відтак Єпископ звернув увагу, що сьогодні люди навчилися оцінювати спроможність банків, у які хочуть вкладати свої гроші, очікуючи відсотки. Люди навчилися знаходити аграріїв, які скористають з нашої землі і віддадуть нам певні відсотки. «Але наскільки ми активно задумуємося над тим, щоби розвинути своє духовне життя, через що здобудемо відсотки для неба», – запитав Архиєрей.
Шукаючи відповіді на це запитання владика зазначив: «Здається нас все обходить на світі: поле, гроші, добробут в хаті, велика політика в Україні та в Америці. Але мало нас обходить власна душа – єдиний дорогоцінний талант, через який маємо нагоду увійти у щасливе вічне життя з Богом. Талант життя Бог дає всім, проте старість не кожному. Старість – вибраним. Ідучи на цвинтар добре це бачимо. Там поховано багато молодих людей. Поховані ті, які можливо так само думали, що колись прийде час, старість і підуть до Церкви, або просто почнуть молитися та вірити», – зауважив Архиєрей.
«Ми справді дуже багаті, – продовжив він. Ми особливо багаті, коли любимо. Любов до ближніх: батька, матері дітей, до добрих сусідів. Ми можемо бути милосердними, можемо подарувати комусь кілька талантів через те, що побачивши, що хтось упав, дамо йому руку і піднесемо. Справді наше життя має великі можливості. Ця інвестиція Господа Бога, через нас у цей світ є для того, щоби його змінити», – наголосив Протосинкел Київський.
Ведучи далі єпископ розповів, що вчора посвятили пам’ятник Блаженнішому Патріарху Любомиру. «Він дуже часто повторював: «Людина приходить у цей світ, щоби його змінити». Як людство сьогодні змінює цей світ, ми можемо бачити, бачити на прикладі своїх дітей, онуків, своєї хати, свого господарства, її чистоти, прибирання, краси. Як ми змінюємо світ, теж можемо бачити».
Відтак Владика Йосиф звернув увагу, що сьогодні освячено скромний храм, який звели липовецькі люди, через скромного отця Василя. «Він їхав на служіння невідомо куди та не знав, що він тут буде робити, не знав хто його прийме. Подивіться через інвестицію у його життя, що робить Бог для цього міста, для світу і для християнства. Це тільки старт, це тільки початок. Я думаю, що його праця розвинеться, але разом з вами, бо вона є для вас, для ваших дітей та онуків»,- наголосив Архиєрей.
Далі Владика Йосиф зауважив, що у сьогоднішньому Євангелії Господь закликає скористати з благословенної інвестиції: «Щобільше, Він запевняє кожного з нас, що Його банк не збанкрутує, що наші добрі справи запишуться, бо каже Господь, що навіть за стакан холодної води в ім’я пророка, кожна людина заслужить пророчу нагороду. Нічого не пропаде, ніяке добро не пропаде. Тому робімо добро, бо воно записується. Кожне наше не тільки слово, але й думка, акумулюється десь на небесах і так чи інакше – повернеться колись до нас».
Далі Єпископ розповів про одного американського психоаналітика, який зібрав свідчення людей, що пережили клінічну смерть. У цих свідченнях дуже часто повторювалося те, що дух, який вийшов зі свого тіла, стоїть поруч нього і бачить як реанімують його лікарі. Він хотів би щось підказати та не може, ця людина все бачить і всіх, хто є поряд в той час. І ці всі свідчення є майже однаковими: душа йде темним коридором до світла, яке притягує, але в певний момент це світло каже: «Тобі ще за скоро». Тоді душа дуже неохоче повертається в тіло. Живе після клінічної смерті дуже нерадісно, сумує за світлом, за тим станом, який вона бачила. «Для нас це є вічне питання, сказав Владика: «Що там? Що далі після порогу, після того, як ми будемо давати звіт»? Дуже нам важливо, щоб ми почули від Господа Бога: «Слуго вірний…». Очевидно маємо багато проблем, маємо замало сили, щоби боротися за чистоту і святість духа, навіть мови та думки, але якщо для нас Бог щось означає, то ми зробимо маленький крок до Бога, а Він зробить сто кроків до нас», – наголосив Архиєрей.
Завершуючи проповідь Єпископ додав: «Не можемо осягнути неба без Божої ласки та без Божої сили. Цю силу треба шукати в добрих ділах, в молитві, особливо в молитві Церкви тут, у Святих Тайнах, у Тайні Пресвятої Євхаристії як пожитку на вічне життя. Бог створив нам умови, щоби добре прожити своє життя і розвинути його. Богові важливо, щоби ми розвинули свої таланти, розвинули своє життя. Це не для того, щоб Бог багатів, але щоби багатіли ми, бо ми є часточкою Бога націй землі. Хай сьогоднішня молитва, освячення сьогодні цього скромного храму, і цієї великої доброї надії – мурованого храму, додасть нам сили справді боротися. Боротися за розвиток свого життя, яке принесе щастя не тільки нам особисто, але і світові, і Церкві, і Україні, і Богові», – наголосив Протосинкел Київський.
На завершення Владика Йосиф подякував о. Василю Комарницькому за його активне служіння у Липовцю та усім парафіянам за підтримку та розвиток греко-католицької громади.
