Владика Степан Сус: «Хочу ділитися духовним багатством, яке Господь дарує нам у своєму милосерді»
«В обличчі як єпископів, так і священників і усіх християн, Господь зустрічається з тими, хто ще шукає стежки до Нього. І я б хотів усе своє життя як людина, як душпастир, як священник і єпископ, бути у руках Божих тим обличчям, у якому Він зможе зустрічатися із людьми, які шукають стежки до Нього», – про це у своєму подячному слові на архиєрейській хіротонії говорив Владика Степан Сус, Єпископ Курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископа.
У своєму першому архиєрейському слові Владика зазначив:
«Не знаю, яке буде моє завтра, але знаю, що це “завтра”, і “сьогодні” – будуть з Богом. Які б труднощі не були у Курії, я знаю, що з Богом усі труднощі можна долати».
Також, владика зокрема пригадав момент, коли йому сповістили про нове служіння:
«Два дні до того, у Вашингтоні я брав участь у 44 марафоні морської піхоти. Це була особлива подія мого життя. Я мав за честь бути поруч воїнів, що бігли на протезах. Ми долали відстань у десять кілометрів. Після того, коли ми пробігли цю частину марафону, коли ми раділи з нашими воїнами, що подолали цю відстань, коли боліли ще м’язи, мене повідомили про те, що на мене чекає новий марафон у житті Церкви. Це був не легкий виклик для мене, але я, як особа вихована у Церкві, добре розумів, що це є покликання, до якого мене запрошує сам Господь».
Ведучи далі Владика пригадав: «Біжучи тоді поруч нашого майора Юрія Козловського та багатьох інших, я думав над тим, як і скільки у своєму житті ми докладаємо зусиль, щоб подолати виклики та труднощі».
Продовжуючи Єпископ зауважив, що для багатьох людей вставання вранці на свої ноги та ранішня гігієна це звичайні прості речі. Але є також ті, хто ранком піднімається з ліжка, одягає протез, вмивається, хтось однією рукою, а хтось – обома. Таким чином, починає своє життя.
Своє Єпископство пов’язую також із мучениками нашої Церкви, які ставали священниками і єпископами в той час, коли не було торжественних Літургій, коли їх не призначали до Патріарших курій, коли все було дуже просто. Тоді в обличчях святих і праведних Бог зустрічався навіть з тими, які їх мучили. Нехай вони за мене у вічності моляться, щоб моє служіння було достойним служінням архиєрея Української Греко-Католицької Церкви.
Далі владика Степан висловив слова вдячності усім присутнім:
«В цей день я дякую Богові, Церкві, дякую папі Франциску, Блаженнішому Святославу, Апостольському Нунцієві в Україні Архиєпископу Клаудіо Ґуджероті, співсвятителям, усім владикам Синоду Єпископів УГКЦ, представникам Римо-Католицької Церкви та Православної Церкви України, священникам, монахам та монахиням».
Відтак єпископ подякував усім воїнам, рідним і близьким: «Дякую своїй мамі, яка жодного разу не випустила мене з дому без благословення святою Водою і татові, який завжди тихо поруч. Дякую своїй дорогій бабусі Антоніні, якій уже 94 рік, і вона сьогодні з нами. Дякую усім воїнам та друзям, парафіянам та мешканцям Львова, Чишок, Винник, Бучача. Вдячний усім Вам!»
Прес-служба Київської Архиєпархії
Ми хочемо бути поруч з Вами і разом з Вами ставати кращими. Будемо раді бачитися частіше та спілкуватися з вами у соціальних мережах, а зокрема на нашій сторінці у Facebook
Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш телеграм канал
