Владика Богдан на виставці про українців-рятівників: «У тих, хто рятував євреїв, почуття любові було сильнішим, ніж страх перед смертю»

19 жовтня 2018 року, у Києві Владика Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, передав у Музей історії України у Другій світовій війні два експонати від імені Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава: жезл митрополита Андрея та ікону блаженного священномученика Омеляна Ковча, які експонуватимуться на виставці «Праведний шлях: українці-рятівники».

«Нехай цей жезл стане не тільки згадкою про велику Людину, великого пастиря, батька свого народу, а й нехай стане для нас дороговказом, запрошенням іти дорогою правди і любові, якою він пройшов», – сказав владика Богдан, передаючи експонати.

Виставка «Праведний шлях: українці-рятівники» розповідає про подвиг тих, хто силою свого духу розривав ланцюгову реакцію насильства і, ризикуючи власним життям, допомагав приреченим євреям. Плеяду рятівників під час Голокосту мала й Українська Греко-Католицька Церква. Окреме місце в цьому пантеоні імен належить митрополиту Андрею Шептицькому, досі не визнаному Праведником, та його брату о. Климентію – Праведнику народів світу.

“Ці люди творять благородну, шляхетну історію нашої країни, нашого народу. Ми ними пишаємося. Вони рятували людей і через цей великий чин спроваджують благословення на нашу землю”, – сказав владика Богдан.

Ми сьогодні згадуємо їхні вчинки, відзначив єпископ, і можемо пройти кілька кроків їхнього життєвого шляху, який ми називаємо праведним шляхом. А він став таким завдяки їхній любові. Ця любов була дуже сильною, вона подолала погрози, їхній страх перед смертю, бо вони ж були такі самі люди, як ми з вами, і боялися смерті. Але їхня любов була сильніша від цього страху перед смертю і навіть сильніша від самої смерті. Цю любов вони черпали з віри.

“Про блаженного священномученика Омеляна Ковча, – розповів владика Богдан, – сказав один равин єврейської спільноти в Україні таку фразу: «Він дійсно вірив у Всевишнього і тому був здатний віддати своє життя за ближнього». Так само як і митрополит Андрей, який організував цілу мережу, систему порятунку євреїв, тому що в його серці була єдина чеснота, перед якою все відступало, – чеснота любові”.

Шлях цих людей, вважає єпископ, не закінчується разом з їхнім відходом у вічність. “Він продовжується, – запевнив Секретар Синоду. – Продовжується в цих експонатах, у пам’яті, молитві. Але також продовжується в добрих ділах, які роблять наші сучасники. Відзнаку Омеляна Ковча ми встановили десять років тому, щоб вшановувати людей і організації, які діють в дусі Омеляна Ковча, які стараються поширювати в наш час любов, правду, які обстоюють справедливість. Серед лауреатів є дуже багато визначних людей з різних народів.

Владика Богдан (Дзюрах) побажав усім і кожному, щоб наш життєвий шлях став бодай трохи подібним до шляху цих особистостей, щоб він став дорогою правди і любові, дорогою праведника.

 

За матеріалами Департаменту інформації УГКЦ

Прес-служба Київської архиєпархії

You may also like...