В Радомишлі підсумовали наукову конференцію «Правобережна Україна на переломі XVII–XVIII століть»
У суботу 4 червня 2016 р., в Радомшлі офіційно завершили Ювілейну наукову конференцію «Правобережна Україна на переломі XVII–XVIII століть».
Нагадаємо, що другий конференційний день розпочався Молебнем до Божого Милосердя в замковій каплиці Радомишля, який очолив Владика Йосиф Мілян Єпископ-помічник Київський. З архиєреєм співслужили священики з Київського, Житомирського, Вінницького та Білоцерківського протопресвітерств.
На відміну від київської сесії, в Радомишлі головна увага доповідачів була зосереджена на регіональних вимірах релігії й культури Правобережної України.
Як зазначили науковці впродовж XVIII ст., релігійна культура розвивалася в цьому регіоні значною мірою під впливом унійних ідей і практик. Про це на прикладі сакрального малярства, а зокрема іконографії святого Йосафата Кунцевича, та церковного співу, дискутували проф. Володимир Александрович (Інститут українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України), Роман Зілінко (Національний музей ім. Андрея Шептицького у Львові), та Роман Захарченко (аспірант інституту археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського).
Пізніше учасники конференції слухали досліджень про становлення організаційних структур, душпастирських осередків та мережі парафій і монастирів Унійної Церкви в Брацлавському і Київському воєводствах на Правобережжі. Ширше це розкрила доповідь д-р Ірени Водзяновської з Люблінського Католицького Університету Івана Павла II.
В другій половині дня учасників конференції також відвідав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Патріарх Святослав. Беручи слово Предстоятель подякував усім присутнім за два проведених дні, які спільно науково проводили в Києві та Радомишлі: «Слухаючи доповіді я особисто почав розуміти як часто сьогодні наші Церкви живуть в полоні різних історичних міфів. Міфів, які були написані в тому чи іншому кабінеті, а пізніше перейшли до народного вжитку. Дуже небезпечно коли ті історичні Церковні міфи перетворюючись в своєрідну конфіденційну пропаганду, якою пізніше Церкви намагатися поборювати одна одну. Тоді справді немає жодного шансу, на якийсь справжній конструктивний діалог, який базується на істині. Тому, як зауважив Глава УГКЦ, – ці два дні були часом деконструкції міфів».
Під час свого слова Блаженніший Святослав також звернув увагу на поняття Slavia Unita. За Його словами ця ідея має право на існування, лиш дивитись на неї потрібно в динаміці розвитку свідомості Унійної Церкви: «Я абсолютно погоджуючись на право існування дуже важливого складового цієї свідомості Унійної Церкви в Староруській старожитності. Це як говорив пан професор Ігор Скочиляс: «є щось, що завжди є спільним знаменником для усіх спадкоємців неподіленої Київської Церкви». Коли ми хочемо шукати те, що нас єднає, а не те, що нас розєднує, то ця старожитність для нас сьогодні є справді життєдайною», – наголосив Патріарх.
Очільник УГКЦ також заперечив поняття «Уніатського тріумфалізму», оскільки воно за словами Предстоятеля має негативне значення: «Я би замінив його поняттям, які нам дає Другий Ватиканський Собор «Unitatis redintegratio». Ідея відновлення єдності Церков до цього великого розколу 1054 року була невід’ємною складовою частиною усіх унійних рухів починаючи від Берестейської Унії, закінчуючи сьогоднішнім нашими пошуками єдності. Тому сьогодні ми чуємо про різні моделі пошуку способу поєднання Церков і про це дискутуємо», – зазначив Верховний архиєрей.
Прес-служба Київської архиєпархії
