У смт Жвирка, що на Львівщині, звершили чин Похорону за новоспочилою Ганною Олексою
16 вересня 2022 року у смт Жвирка, що на Львівщині, звершили чин Похорону за новопреставленою Слугою Божою Ганною Олексою, мамою Протоієрея Олега Олекси, священника Київської архиєпархії УГКЦ.
Божественну Літургію та Парастас у храмі Святого Духа УГКЦ у Жвирці очолив ієромонах Ніканор Лоїк у співслужінні зі священниками Київської архиєпархії та Сокальсько-Жовківської єпархії.
Слово до скорбної родини виголосив Протоієрей Петро Жук, Ректор Київської Трьохсвятительської духовної семінарії: «Сьогодні новопреставлена Раба Божа Ганна від земного життя переходить до вічного життя. Вона була; жінкою, мамою, бабусею та прабабусею. Ми сьогодні прощаємося із жінкою праці. Дорогий отче Олеже та родино, ваша мама все життя працювала. Вона все життя трудилася і це здається так природньо. Але ми повинні зрозуміти, а що нею рухало? Невже це була праця для праці? Ні! Це говорить про мотивацію, про людину, яка жила любов’ю. Людина, яка жила любов’ю до своїх ближніх. Вона готова була через свою любов зносити тягар праці. Ми всі знаємо як це не солодко, як тяжко бути далеко від рідного дому. Як було тяжко в 90-ті роки заробити на кусок хліба. Як було тяжко будувати цю хату, з якою сьогодні прощалася новопреставлена Ганна».
Ведучи далі душпастир додав: «Ми сьогодні прощаємося з мамою священника. Не можна думати, що священники народжуються самі. Ми не можемо думати, що той голос Бога візьметься десь там сам по собі. Цього не станеться якщо найближча та найрідніша особа – мама не просто вимолить, не просто допоможе, але вкладе здатність відповісти на цей голос Бога. Дасть можливість своєму молодому синові зрозуміти, що це Божий голос, розпізнати його, відповісти на нього та реалізовувати своє покликання. Вона змогла погодитися на його стан священства та прийняти його служіння, яке завжди відбувалося далеко. Коли вона була на чужині отець Олег вчився, коли повернулася отець вже служив, але не при рідній хаті. Ми дякуємо їй за цей дар бути матір’ю священника, виплекати та подарувати Церкві свого сина, підтримувати та дбати, щоб це покликання реалізовувалося та засвітило світлом служіння, яке отець звершує повсякчасно».
Ректор семінарії також зауважив: «Ми сьогодні прощаємося і дякуємо новопреставленій Рабі Божій Ганні як бабусі. Вона мала двох внучок, вони були дуже активно у вирії її життя. Кажуть, що внуки це вповні усвідомлені діти. Вона втішалася ними, дарувала їм радість скільки могла, дарувала їм себе наскільки їй дозволяло здоров’я. Ми також сьогодні прощаємося з новопреставленою Рабою Божою Ганною як з прабабусею. Сьогодні Слово Боже їй чітко окреслює цей титул. Бо каже, що благословенна людина, яка бачила дітей своїх дітей. Вона була благословенна, бо у своєму житті та стані здоров’я могла втішатися і бачити своїх правнуків. Яке благословення Боже – бачити продовження роду, який ти любиш, за який ти працюєш та в який ти вкладаєш зусилля. Сьогодні ми прощаємо людину в повні цього слова, яка прожила земний шлях та пройшла його до кінця», – завершуючи наголосив проповідник.
Після Божественної Літургії було зачитано лист-співчуття Владики Йосифа Міляна, Єпископа-помічника Київської Архиєпархії Протоієрею Олегу Олексі з приводу відходу у вічність його мами Ганни Олекси: «Ваша мама залишиться у пам’яті багатьох людей як добра, чуйна та працьовита людина. Вона була ревна у вірі християнка та віддана донька українського народу, яка виховала добрих дітей та онуків, дочекалась правнуків та залишила у серцях близьких зерна віри, які неустанно приносять добрі плоди. Її шляхетне в любові життя зродило покликання до священства її сина, якого благословила на жертовне служіння у Христовій Церкві. Мабуть, не злічити усіх духовних скарбів, яких вона нагромадила за свого життя, і якими щедро поділилася з усіма нами.» – сказано у листі Владики Йосифа Міляна.
