У Києві завершили роботу V сесії Собору Київської Архиєпархії
8 лютого 2020 року, у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві, завершили V сесію Собору Київської Архиєпархії УГКЦ на тему: «Еміграція, поселення і глобальна єдність Української Греко-Католицької Церкви».
Розпочали Собор Архиєрейською Божественною Літургією, яку очолив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав. Разом з Главою Церкви на Літургії співслужив Владика Йосиф Мілян, Єпископ-помічник Київської Архиєпархії, та духовенство із п’яти областей Центрально-Східної України. Участь у молитві взяли численні вірні з усіх терен Київської Архиєпархії.
Під час проповіді Слова Божого Блаженніший Святослав зазначив: «Сьогодні розпочинаємо цей Собор гаслом, яке єднає нашу Церкву в Україні та на всіх поселеннях: «Твоя Церква завжди і всюди з тобою». На наших Соборових діяннях ми найперше хочемо зрозуміти «де є той, і де є та?», кого ми з вами як Церковна спільнота, повинні огорнути, супроводжувати, та захистити», – наголосив проповідник.
Відтак Глава Церкви зауважив, що Євангелист Лука у Євангельській притчі про єдиного та справедливого суддю проголошує Євангеліє про Божу святість, починаючи від протилежного: «Так як в математиці є доведення від протилежного, так Євангелист Лука змальовує те, як поводиться несправедливий суддя. Каже: Він і Бога не боїться, ні людей не соромиться, і очевидно не зважає на цю бідну вдову, яка собою персоніфікує найбільш незахищених осіб тогочасного, або й кожночасного суспільства».
«Чому цей несправедливий суддя, який нікого не боявся і не соромився, все ж таки встає та боронить бідну вдову?» – запитує Глава Церкви. «Задля її настирливості»: «Саме ця настирливість, свідомість свого права та настирлива вимога, щоб це право було збережене, заставила несправедливого суддю виявити Божу справедливість і святість» – тут же відповідає Блаженніший Святослав.
Пояснюючи ці слова Глава УГКЦ зауважив, що Євангелист Лука у такий спосіб хоче показати нам, що Господь спішить обороняти не тільки через те, що людина є настирлива, але й тому, що Він є справедливий: «Він сам по собі є Святість і Справедливість. Він перший спішить до нас, коли ми чуємося покривджені. Але часом Він, як добрий педагог, хоче щоб ми самі усвідомили те, що є справжнє, правдиве, святе і справедливе. Часом Господь Бог хоче нас навчити своєї справедливості, більше того, хоче зробити нас учасниками Його святості», – наголосив Глава Церкви.
Завершуючи, Блаженніший Святослав зазначив, що осердям Соборового мислення повинно бути питання: «Як сьогодні бути поруч з кожним сином і донькою нашої Церкви де б вони не були? Як нам бути поруч з кожною людиною, яка стукає у двері сучасного несправедливого судді?» На нашому Соборовому діянні маємо запитати себе: «Як бути поруч? Як бути поруч сучасної людини? Як планувати розвиток нашої Церкви тут в Центральній Україні, у цих п’яти областях, де Господь Бог довірив спасіння людських душ нашій Церкві. Як нам бути іконою Божої святості та Божої справедливості?». Нехай Господній Дух істини, святості та справедливості ширить в нас сьогодні Собор», – побажав проповідник.
По завершенні молитви у Патріаршому Соборі, учасники заходу зробили історичне фото, а відтак приступили до роботи V Сесії Собору Київської Архиєпархії.
Працю Собору розпочали молитвою до Святого Духа, щоб Він провадив усі дії присутніх. Опісля Блаженніший Святослав звертаючись до учасників Собору зазначив:
«Ви є скеровані Церквою і представляєте свої спільноти та громади. Кожен делегат є голосом не особистим, а голосом своєї парафії, монастиря чи спільноти, яка вас уповноважила. Тут ви говорите не від власного імені, але ви є голосом своєї спільноти. Собор – це не є час, коли ми скаржимось на свої проблеми. Собор – це не час, щоб висловити всі свої питання до єпископа чи Церковного уряду, що накопичились за довший час у громадах. Тут кожен старається подбати про розвиток цілої Архиєпархії, що займає п’ять областей Центральної України. Майте відвагу побачити, якою має бути ваша Єпархія через 10 років. Намалюйте перспективу розвитку цього майбутнього», – наголосив Предстоятель Церкви.
Ведучи далі Блаженніший Святослав наголосив, що тема цього Собору готує Київську Архиєпархію до Патріаршого Собору, який проходитиме в кінці серпня у Львові. Глава Церкви зазначив, що без Соборів єпархіального рівня не можливо провести Собор Патріаршого значення: «Ваші міркування та мрії про Церкву і майбутнє, треба передати на загальноцерковний рівень», – наголосив Глава УГКЦ.
Після Слів Патріарха, перед учасниками Собору Виступив Григорій Селещук, Директор з адвокації та лобіювання Карітас України. У своєму слові доповідач наголосив, що міграція – надзвичайно складне суспільне явище, яке включає багато різних елементів та стосується усіх сфер суспільного життя. Пан Григорій пояснив, що загалом у світі можна виділити три концепції прийняття чужинців:
«По-перше, так звана концепція мультикультуралізму, коли кожен приносить свою культуру як частинку мозаїки з якої складається культура суспільства. Ця концепція, домінувала в Європі та піддається жорсткій критиці право-радикальними політичними силами які здобувають все більшу популярність у країнах ЄС. По-друге, концепція «плавильного котла», підвиди якого поширені в Північній Америці. Спрощено його суть полягає у тому, що кожен новий член суспільства приносить свою культуру та цінності до загально «котла» де, переплавляється і набуває нових форм у загальній культурі. Найяскравіша ілюстрація – поширення італійської піци у США, яку багато американців вже вважають своєю національною стравою. По-третє, концепції, що ведуть до асиміляції та розчиненні новоприбулих у суспільстві».
Додаючи Григорій Селещук наголосив: «Питання, який шлях ми обираємо як Церква, і що саме ми, як її вірні практикуємо у щоденному житті?». , – зазначив доповідач.
По його слові до слухачів звернувся Протоєрей Віталій Храбатин:«Приходимо сьогодні до Церкви і разом з Церквою запитуємо: На скільки в наших душпастирських діях ми є подібні до Христа? Чи Він повернувшись зуміє в нас розпізнати Своє насліддя? Сьогодні і тут, спільно запитуємо не поодиноких людей, але як спільнота Христових учнів, ієрархія та вірні, запитуємо Церкву як «Експерта від Людства», як називає її св. Папа Павло VI у Populorum progressio».
Ведучи далі о. Віталій розповів, що співіснуючи з іншими народами та обрядами, український народ на поселеннях став захисником та хранителем духовно-інтелектуального ресурсу українського народу:
«Тому перед нами стоїть завдання не тільки захистити, але перейнявши досвід попередніх хвиль міграцій, застосувати його. Маємо піклуватися нашими людьми у сучасному контексті глобалізації та розвитку трудової міграції, адаптовуючи до новітніх викликів. Слід зазначити, що мігранти виступають своєрідним каталізатором цього процесу глобалізації, адже вони є одночасно і причиною консолідації культури, релігії і її наслідком, тобто стиранням кордонів між етносами та державами».
Завершуючи своє слово о. Віталій Храбатин наголосив: «Варто віднайти в собі душпастирську відвагу і перейняти досвід мігранта апліковуючи його до наших середовищ».
Відтак зі словом до присутніх виступив Протоєрей Павло Локоть, Синкел справах духовенства Київської Архиєпархії. Доповідач звернув увагу на таке:
«Ми, будучи глобальною Церквою в сучасному світі, дещо втратили зв’язок чи взаєморозуміння в середині самої Церкви, тому варто переосмислити свою ідентичність та самоусвідомлення. Щоб краще пізнати свою Церкву, нам найперше потрібно посилити комунікацію між парафіями, єпархіями та митрополіями. Проте, щоб спілкуватися з іншими інституціями Католицької Церкви, нам варто пізнати унікальність та глобальність Нашої Церкви. Ми маємо звернути увагу на те ким ми є як Київська Архиєпархія УГКЦ».
Далі о. Павло зазначив, що Головною тезою його доповіді стали слова Митрополита Андрея Шептицького: «Ключ до перетворення України знаходиться в ній самій»: «Відповідно до цього, варто моделювати цей принцип на церковне життя. Щоб краще усвідомити цілість, нам варто подумати про нашу окремішність, а саме якими ми є як Київська Архиєпархія? Чим ми є для наших вірних та потенційних учасників нашої спільноти? Відтак, маючи успіх у вирішенні, практично, домашнього завдання, ми з більшою певністю зможемо розповісти про себе іншим та найкраще підготуватися до викликів, які вже сьогодні постали у нашій Церкві та у Цілому Світі», – сказав Синкел духовенства.
Після цього учасники Собору приступили до відкритого обговорення даної тематики. Відтак було проведено працю в групах, по завершенні якої підсумували напрацьований матеріал. Завершили V сесію Собору Київської Архиєпархії, прийняттям резолюції-пропозицій на VІІ Сесію Патріаршого Собору та оприлюдненням списків обраних делегатів від Київської Архиєпархії на цей Собор.
