Співчуття Владики Йосифа Міляна з приводу смерті Протоєрея Віталія Сидорука

Не хочемо, брати, залишати вас у незнанні щодо померлих, – щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії. Бо коли ми віруємо, що Ісус умер і воскрес, тож так і тих, які поснули в Ісусі, Бог приведе з ним. (Послання Апостола Павла до Солунян 4. 13-14).

Перед лицем смерті усі рівні. Вона завжди невчасна і небажана. Смерть часто завдає болю, але завжди вчить любити, тих, що поруч і дякувати Богові за тих, що нас залишають у земній мандрівці.

Так і сьогодні нестерпний біль прошив наші душі, коли надійшла звістка про смерть Протоєрея Віталія Сидорука. Ця мить зранила наші серця, зруйнувала наші плани та сподівання, заставила сумувати та зануритись у спогади пов’язані з о. Віталієм.

Сьогодні з довірою до Бога змушені сказати слово: «Прощай! Дякуємо, що був з нами, що служив Богові, що невтомно розвивав Його святу Церкву на теренах Київської Архиєпархії. Дякуємо за відкриті парафії, побудований храм, нагодованих та одягнених убогих людей». Сьогодні дякуємо Богові, що кличе до Себе кращих, бо Там отримують свою вічну нагороду. У Його Царстві ще більше будуть придатними до служіння Господу і людям. Спочивай з Богом любий співбрате!».

Дорогі Наталіє, Антоніє, Максиме! Дорога скорботна родина! Сьогодні разом з Вами заридала уся родина духовенства Київської Архиєпархії! Ми плачемо разом з Вами, бо втратили дорогого батька, брата, товариша, духівника та душпастиря! Прийміть наші щирі співчуття, які з глибини серця надсилає вам кожна священича родина та кожна парафіяльна спільнота Київської Архиєпархії. Нам боляче прощатись з такою людиною, але ми впевненні, що Він у Божих руках. Віримо, що Господь прийняв душу слуги свого Протоєрея Віталія до свого Царства і своїми обіймами дарує Йому вічну нагороду!

+Йосиф Мілян

Єпископ-помічник Київської Архиєпархії