Співчуття Владики Йосифа Міляна, Єпископа-помічника Київської Архиєпархії з приводу смерті Професора Ігоря Скочиляса
«Ніхто бо з нас не живе для себе самого і ніхто не вмирає для самого себе: бо коли ми живемо, для Господа живемо; і коли ми вмираємо, для Господа вмираємо». (Рм. 14. 7-8)
Сум, великий біль та важка втрата… Ці слова не зможуть виразити того, що сьогодні переживає Київська Церква, яку так палко полюбив Великий та Вірний Товариш Київської Архиєпархії – Видатний Професор Ігор Скочиляс. Звістка про Його відхід до вічності багатьох з нас заставила змовчати та в глибині душі запитувати: «Чому найкращі покидають нас так швидко?». Важко підібрати слова, які б були влучною відповіддю на подібні запитання… Адже людська доля ніколи непередбачувана, а перед лицем смерті – усі рівні… Одне є певне, що Господь Бог – Багатий Милосердям. Ми твердо віримо, що сьогодні у стіп цього Незбагненного Милосердя стоїть наш люблячий Брат – Видатний Професор, Людина.
Його життя було таким, яке апостол Павло описав словами: «Ніхто бо з нас не живе для себе самого». Віримо, що і відхід у вічність блаженної пам’яті Ігоря є співзвучний із продовженням цитати Апостола народів: «Коли ми вмираємо, для Господа вмираємо». Увесь науковий доробок, книги, статті, конференції, амбітні плани на майбутнє… Усе це ярко виразило те як Пан Ігор любив Бога і Його Святу Церкву. Його життя не було простим писаним чи мовленим словом. Його життя завжди було сповнене та утверджене конкретними, сміливими вчинками, які перетворювались у великі справи. Своєю наполегливістю він став прикладом для багатьох з нас: єпископів, священників та мирян Української Греко-Католицької Церкви, а зокрема для нас – спадкоємців Київського християнства. Його приклад і надалі буде для нас еталоном любові до своєї історії, культури та традиції. А Його життя навіки закарбується у пам’яті сучасної історії Київської Церкви.
Сьогодні усією родиною Київської Архиєпархії у скорботі єднаємося з найріднішими серцю новопредставленого Слуги Божого Ігоря Скочиляса. Передусім висловлюємо щирі співчуття дружині Ірині та дочці Соломії. Єднаємося у молитві з усією родиною та колегами-науковцями. Просимо прийняти наші кондоленції та вирази глибокої вдячності за те, що Ви стали частиною великого діла Професора Ігоря Скочиляса.
Нехай Милостивий Господь Бог огорне своєю вічною любов’ю Новопредставленого Ігоря та прийме Його душу до свого дому!
Вічна пам’ять!
+Йосиф Мілян
Єпископ-помічник Київської Архиєпархії
