Слова скорботи Владики Йосифа Міляна з приводу смерті мами Протоєрея Олега Лучки
Всечесний отче Олеже, любі діти, дорога скорботна родино. У багатьох з нас сьогодні зароджується чимало запитань… Чому так сталось? Чому майже в одну мить перестали битись серця Ваших люблячих батьків? Здавалося б ще жити та жити… Радіти життю, доробкам, дітям та внукам, допомагати рідним, ходити до церкви, молитись і дякувати за все Богу. Стільки планів та мрій ще разом можна було зреалізувати… Як зрозуміти такий несподіваний відхід у вічність Слуг Божих новопреставлених Михайла та Любові?
Сьогодні звертаюся до вас у новому листі, другому за ці дні, і на жаль знову у співчутливому. Але ще раз і ще раз переосмислюючи те, що сталося, розумію, що така воля Божа. Розумію, що їхні серця не завмерли, а навпаки народились по-новому. Їхні серця об’єдналися, щоб народити нові та ще сильніші імпульси у вічній любові Господній.
Господь Бог приготував їм безцінний дар і не дав їм ще більше тужити за собою. Як правдивий чоловік ваш тато постав першим перед Справедливим та Милосердним Суддею, щоб там зустріти свою кохану дружину. Вірю, що сьогодні Господь зустрічає Їх обох у своїх обіймах. А їх присутність у Домі Божому, буде великим омофором усім нам, що оплакуємо їхню останню земну мандрівку.
Від імені нашого Патріарха Блаженнішого Святослава, разом з усією родиною духовенства та вірних Київської архиєпархії, а особливо разом із парафіянами Вербівки, Фастова та Житомира єднаюся з Вами у молитвах.
Нехай Господь Бог прийме душу новопреставленої Вашої мами Любові та Вашого Тата Михайла у свої оселі.
Вічна їм пам’ять!
+ Йосиф Мілян
Єпископ-помічник Київської Архиєпархії УГКЦ
