Семінаристи Київської Трьохсвятительської духовної семінарії створили кліп про «Веселі канікули»
З 14 по 22 липня 2015 року, семінаристи Київської Трьохсвятительської духовної семінарії УГКЦ, разом з о. Василем Юрківим та сестрою-редемптористкою Катериною (Молочій), МНІ провели літній табір для дітей Вишгородського, Білоцерківського, Житомирського та Вінницького протопресвітерств Київської архиєпархії УГКЦ, а також для дітей з малозабезпечених сімей і дітей, чиї батьки захищають Україну в зоні АТО.
“Веселі канікули” проходили в м. Яремча, з ініціативи протоієрея Віталія Марцинюка, голови Молодіжної комісії Київської архиєпархії УГКЦ. В таборі взяли участь загалом 43 дитини.
Як повідомляли раніше: основною тематикою духовно-відпочинкового табору були Дев’ять плодів Святого Духа і постать Митрополита Андрея Шептицького. Кожен день відпочинку включав в себе Божественну Літургію, катехизацію, «банси», гуртки, «великі ігри», походи на річку, в зоопарк і на гору Маковиця, а також багато приємних і цікавих несподіванок для дітей.
За посиланням на медіа центр КТДС подаємо враження учасників «Веселих Канікул:
«Мені сподобались походи та екскурсії, але найбільше мені сподобався похід на річку. Не менш яскравими були гуртки, на яких ми все робили власними руками. Дуже запам’ятались веселі банси, і дискотека з конкурсами. Не залишило мене байдужою й прощання біля ватри. Наші аніматори з отцем щоразу вигадували нам щось нове та цікаве і нам було весело виконувати ці завдання.» (Вознюк Віта, 13 років).
«Перше враження про табір, це те що нас дуже привітно зустріли брати. Друге – величезний будинок. Третє – це те, що дорослих поселяли з маленькими, щоб допомагати їм. Четверте – щирість тих дітей. П’яте – гра «таємний друг». Шосте – вміння аніматорів знаходити спільну мову з дітьми. Сьоме – катехизації з отцем та братами. Восьме – Літургія. Дев’яте – це банси, дуже цікаві та енергійні. Дясяте – друзі яких ми тут зустріли і стали наче рідними. Одинадцяте – смачні сніданки, обіди та вечері. Дванадцяте – похід у гори, на річку, зоопарк і ярмарок. Тринадцяте – конкурс «Україна має талант». Вразило те, що діти не соромились і показували свої вміння. На цьому представленні талантів найбільше сподобались вірші Тані Махніцької і пісня «Воїни світла». Чотирнадцяте – молитовний вечір, де кожен міг запалити свічку і попросити щось у Бога. П’ятнадцяте – прощальний вечір, ватра, пісні з бр. Андрієм Шабановим і смачні сосиски, які ми смажили на вогні. А засмутило те, що бр. Андрій Хомен поїхав дуже рано, я вже почала сумувати за ним. Ну ось і все». (Лебідь Оксана, 14 років).
«Я їхала на табір з великою цікавістю, адже до того я не мала можливості відвідати мальовничі Карпати. Приїхавши, я була здивована тим що побачила. Велика територія, гарний будинок, сама природа вселила в мене радість. На мою думку табір був чудовим. Зранку була зарядка, яка чудово допомагала прокинутись, потім ми мали можливість брати участь у Святій Літургії на якій кожен з нас приймав самого Господа Ісуса в своє серце. Багато чого я дізналась на катехизаціях, які дали відповідь на багато моїх питань. Ті науки які давали отець і брати ще на довго запам’ятаються мені. Після смачного обіду ми мали «великі ігри», які мені дуже сподобались. Проте найбільше в таборі мені припала до душі вечірня молитва, в якій ми дякували Богові за всі дари які Він нам давав. Брати були хороші, підтримували та допомагали. Я вважаю, що табір був чудовим і пройшов на відмінно.(Лябах Ірина, 14 років).
«Мені дуже сподобались походи на гору, річку, гуртки особливо розфарбовування фігурок з гіпсу. Мені сподобалось проводити час з братами отцем Василем, сестрою Катериною і п. Тетяною. Я тут знайшла нових друзів, було багато кльових та смішних моментів. На конкурсі «Україна має талант» мене дуже розвеселила сценка «Вбивство Жоріка під фонтаном». Було дуже смішно та класно. Дякую за друге місце яке я зайняла на «Україна має талант». Дякую за табір, мені дуже сподобалось. (Бачелюк Тетяна, 11 років).
Такими приємними враженнями запам’ятався дітям табір в Карпатах. Організатори дякують Господу, за те що подарував дітям багато радості і щастя. Що змогли служінням Богові в людях, здобути величезний досвід у праці з дітьми. Також подяка лікарю, що берегла здоров’я наших діток – пані Тетяні Лук’янчук та помічнику аніматора – Володимиру Литвинчуку за велику допомогу.