«Проща – це нагода для нас усіх по-іншому дивитися на світ», – Владика Степан Сус під час паломництва до Вишгородської Богородиці

«Мільйони людей впродовж року ходять у паломництва, їдуть, летять літаками, в різний спосіб намагаються відвідати святі місця, щоб щось почерпнути і пережити. Сьогодні ми здійснили особливе паломництво до нашої Небесної Заступниці Пресвятої Богородиці», – про це 24 травня 2020 року, у Вишгороді, говорив Владика Степан Сус, Єпископ Курії Верховного Архиєпископа УГКЦ, під час проповіді з нагоди чотирнадцятої прощі до Вишгородської Богородиці.

На початку свого слова Архиєрей привітав усіх присутніх та подякував пароху Собору Протоєрею Тарасу Валаху за запрошення до цього відпустового місця. Відтак Владика пригадав свій особистий досвід паломництва із Варшави до Ченстохови, яке з військовослужбовцями здійснював кілька років тому. Єпископ розповів, що це паломництво тривало десять днів. Тоді вони пройшли 350 кілометрів. Перший день прощі, за його словами, дався легко та з ентузіазмом. Всі були повні сил. «Військові йшли в берцах, не вдягаючи кросівок, як це робимо, для зручного подолання шляху. Йдучи десять днів паломництва з різними людьми, ішлось також з різними життєвими історіями. Тому що люди, які йшли на це паломництво до Матері Божої, мали якісь свої запитання, але не мали конкретних відповідей. Взагалі все наше життя ми завжди маємо запитання, на які не завжди легко можна знайти відповідь», – наголосив Владика.

Ведучи далі, Єпископ розповів, що на цій прощі запитав в одного військовослужбовця, чим є паломництво. Той йому відповів, що це є дорога до себе. «Іноді, коли долаємо шлях, лісами, стежками, дорогами до паломницького місця, йдемо теж до себе. Ми мусимо інколи прийти до себе, знайти час, щоб подумати над собою, заглянути в свою душу, зробити іспит сумління. Нам дуже легко є знати інших людей, чути, говорити про них. Але натомість є складно знати самого себе зсередини. Наше життя, життя християнина, вимагає від нас не боятися дізнаватися та знати правду про себе самих. Тому, це паломництво є для багатьох з нас дорогою до себе, щоб знати себе зсередини», – наголосив проповідник.

«Паломництво – це також час, коли маємо нагоду зжитися з різними життєвими ситуаціями й обставинами, – продовжив він. –  Навчитися прийняти цю реальність. Так, як подібно приймаємо останні два місяці обставини, що склалася з коронавірусом, маємо прийняти те, що є, що ми не можемо змінити. Є дуже багато ситуацій, на які не можемо впливати. Тому маємо вміти це прийняти. Це означає – вміти жити згідно з Божою волею. Коли ми приймаємо ту життєву дійсність, яку не можемо змінити й кажемо, що в цьому є Божа воля, тоді щось зімнюється в нашому житті. Тоді немовби простіше починаємо дивитися на життєві виклики. Тому, що Бог з того моменту бере участь у переживанні цих ситуацій», – зауважив Єпископ.Опісля Владика Степан зазначив, що проща – це не лише наші зусилля та намірення. Це також особлива дія Бога в нашому житті. «Ми зробили перший крок, але наступні кроки допомагає нам робити Господь Бог. В контексті прощі до Марійського місця, коли ми сьогодні переживаємо паломництво до чудотворної ікони Матері Божої, це є час, коли Хтось дуже Важливий є поруч нас. Пресвята Богородиця не може змінити усі наші життєві ситуації, не може здійснити всі наші мрії, плани та ідеї, але Вона є Та, Яка завжди поруч. Присутність поруч інколи є набагато більше і важливіше, аніж змінювати відразу все довкола».

Єпископ зауважив: «Якщо сьогодні, ідучи додому з цієї прощі, будемо йти зі свідомістю, що «я пережив прощу, але поруч мене є завжди пресвята Богородиця», повірте, виклики, які нас будуть чекати в майбутньому, сприйматимемо зовсім по-іншому».

Звертаючи  увагу на текст сьогоднішньої Євангелії, Архиєрей зауважив: «Ми чули, що сліпонароджений почав дивитися на світ, почав бачити світ таким, яким є. Він ніколи не бачив довкола себе усе те, що відбувається, а тільки відчував. Уся ця Євангельська історія є дискусією між людиною, яка почала бачити, стала іншою, і тими, які не хотіли радіти його прозрінню. Інколи в житті ми будемо зустрічати людей, які не будуть радіти тому, що ми почали по-іншому жити, поводитися, переживати, та сприймати певні речі. Навіть деколи після паломництва, вертаючись додому, до нас хтось скаже: «Що ти робив на тій прощі? Ти просто провів багато часу, нічого не робив». Ті люди можуть вас не розуміти. Це є тим особливим моментом пережиття, коли повертаючись додому зовсім по-іншому дивишся на світ. Наша віра є тим, що Бог дав нам у допомогу, щоб правильно все бачити та переживати».

Завершуючи проповідь Владика закликав просити під час Літургії, щоб Пресвята Богородиця допомогла нам правильно все переживати. «Тоді сьогоднішня неділя для нас буде неділею, коли ми здійснимо паломництво до себе самих. Для того, щоб стати іншими, кращими, не такими, як були колись, навіть не такими, як були, коли ми йшли сьогодні до церкви. А стати тими, які правильно дивляться на світ, правильно все переживають, адже пам’ятають, що на все є Божа воля».

Прес-служба Київської Архиєпархії

Якщо Ви бажаєте підтримати роботу медійних проєктів Церкви, то просимо Вас скласти пожертву, скориставшись цією простою формою: https://bit.ly/2V9vVSw

Ми хочемо бути поруч з Вами і разом з Вами ставати кращими. Будемо раді бачитися частіше та спілкуватися з вами у соціальних мережах, а зокрема на нашій сторінці у Facebook

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш телеграм канал