«Пророчий заклик українського Кобзаря сьогодні до нас – молитися і благати», – отець Василь Чудійович у Каневі
«Найважливіший заклик Тараса сьогодні до нас – молитися і благати. Стоячи в молитві перед Богом, вимолювати й благати, щоб Господь дав нам силу, дав нам можливість збудувати нашу Неньку Україну», – про це 13 березня 2021 року, у Каневі говорив Протоієрей Василь Чудійович Канцлер Київської Архиєпархії.
Пригадаємо, що цього дня відбулася VI проща Вірних Київської Архиєпархії до Тараса на Чернечу гору в Каневі. Отець Василь Чудійович очолив там Божественну Літургію та Панахиду за упокій душі Тараса Шевченка.
Звертаючись до вірних отець зауважив: «Здійснюючи вже в шосте нашу традиційну прощу до Тараса, до цієї чернечої гори, де спочиває його тіло, ми проводимо її в не простий час. Але навіть в цей непростий час, час пандемії ми відчували своїм обов’язком бути тут біля стін цієї чернечої гори та молитись за упокій нашого пророка».
Продовжуючи свою думку проповідник зазначив, що коли говоримо про Тараса як про пророка, хочеться закцентувати на кількох рисах цього пророчого служіння. «Зокрема й сьогодні кожен християнин, який є хрещеним, миропомазаним, отримує в Таїнстві ініціації, також пророчу функцію. Тарас, який був хрещений, миропомазаний, був покликаний до реалізації цієї пророчої функції. Через своє християнське життя він зміг справді глибоко її пережити та донести нам.
Далі священник окреслив ці три риси пророка. «Перша із рис пророка, яку мав також Тарас – це бути дуже близько біля свого народу. Відчувати його біль, його потребу. Усім своїм нутром переживати все те, чим живе народ, чим живе простий, люблячий ним люд».
«Друга цікава риса, яку мав Тарас – це вміння сприймати кожного по-братерськи. Кожного з ким зустрічався Тарас, з ким спілкувався в щоденному житті він вмів сприймати люблячи, незалежно від того, чи це є товариш чи недруг. Оця глибина християнського усвідомлення в якому він був вихований у простій селянській, християнській родині прищепила в ньому цю любов».
«І третя дуже важлива риса притаманна для Тараса – це його молитовне вболівання, молитовна благальна діяльність. Крик за поневолення народу, небажання приймати, небажання погоджуватися з тим, що переживає його народ. І справді кричати, молити, справді висувати на зовні всі ці проблеми, для того, щоб усвідомити інших, що ми маємо їх долати і йти далі».
Властиво ці три дуже важливі риси на думку отця Василя, окреслюють Тараса Шевченка як справді пророка українського народу. Дуже гарно і влучно є висловлені саме ним у його посланні «І мертвим і живим», де він закінчує: «Обійміться, будьте близько, відчувайте потребу. Обійміть, зробіть це частиною себе брати мої молю вас благаю»!
Далі отець наголосив присутнім, що слова, якими закінчується його послання надихають бути близько біля потреб своєї України. «Бути близько біля тих хлопців, які зараз в окопах бережуть наше спокійне життя. Бути близько лікарів, які зараз на передовій боротьби з хворобою та намагаються далі утверджувати у здоров’ї нашу націю. Бути близько тих всіх що страждають, які переживають різні виклики. Бути близько означає обійняти, не залишити їх нашою увагою».
На завершення свого слова Канцлер зауважив: «Напевне найважливіший заклик Тараса сьогодні до нас – молитися і благати. Стоячи в молитві перед Богом, вимолювати й благати, щоб Господь дав нам силу, дав нам можливість збудувати нашу Неньку Україну. І тоді пророче життя Кобзаря, його пророчі слова будуть далі дієві в нашому часі. Бо пророк на те і є пророк, що вартості його слова немає кінця. Вартість його слова завжди діяльна, життєва, завжди породжує до дії».
По завершенні молитви, традиційно відбулася урочиста хода на Тарасову гору, де помолилися Панахида за упокій Тараса Шевченка.
