Представники УГКЦ взяли участь у першому обласному Молитовному сніданку Київщини
31 серпня 2021 року, в Броварах на Київщині, відбувся перший обласний Молитовний сніданок. На запрошення голови Київської обласної державної адміністрації Василя Володіна до заходу долучилися понад 200 учасників, серед присутніх були священники Київської Архиєпархії: Протоєрей Павло Локоть, Синкел у справах духовенства, та о. Григорій Березюк, капелан Збройних Сил України.
На заході були присутні члени Київської обласної Ради Церков і релігійних організацій, духовенство, народні депутати України, голови територіальних громад, депутати обласної ради, науковці, волонтери та громадські діячі. Про це повідомляє пресслужба Київської ОДА.
У ході Молитовного сніданку присутні зачитували молитви за військових та їх сім’ї, перемогу і мир в Україні; за сім’ї та за сиріт; фізичне та духовне здоров’я українських родин. Наприкінці заходу народний артист України Тарас Петриненко виконав пісні «Боже, Україну збереже» та «Україно, Україно».
Голова КОДА Василь Володін звернувся до присутніх з вітальним словом, у якому зазначив, що подібні заходи сприяють духовному відродженню, знаходженню компромісів у найважливіших життєвих питаннях, створенню толерантного ставлення до різнобарв’я конфесійного насичення області, вихованню дбайливого відношення до людини, сім’ї, держави, а головне розвитку та єднанню Київщини.
«Молитовний сніданок дає чудову можливість об’єднатись у спільній молитві за для духовного розвитку суспільства, за мир і порозуміння, за утвердження віковічних духовних цінностей у суспільному житті, за процвітання нашої Батьківщини, розвиток рідної Київщини», – підкреслив Василь Володін.
Своєю чергою Протоєрей Павло Локоть зазначив: «Цей благословенний день, ми, що тут зібралися, розпочинаємо не тільки сніданком, але і спільною молитвою. Молитвою, яка лунає у кожній справжній християнській родині щоранку та щовечора. Ця молитва в наших родинах є запорукою спокою та впевненості, адже в той момент людина розмовляє зі Самим Богом, звертається до Нього у потребі, шукає вирішення своїх проблем, радіє своїм успіхам. Але найчастіше, молитва яка зараз лунає у серцях громадян нашої країни – це молитва за МИР, молитва по загиблих за нашу країну, молитва за оздоровлення поранених».
Ведучи далі о. Павло зауважив, що цими днями святкуємо 30 років відновлення незалежності України. «Що сталося з нами, як ми дійшли до того, що нашу країну рвуть на частини, найкращих наших синів вбиває агресор на нашій Богом Даній землі. Чи є у тому наша вина, що ми робили не так ті 30 років?», – запитав душпастир.
Сягаючи по відповідь Синкел додав: «Думаю, найперше ми не цінували того, що мали – МИР, спокійну можливість розвиватися та розбудувати свій дім. Та навіть просто разом збиратися, разом снідати, а також – разом молитися: «Бо де двоє або троє зберуться в Моє Ім’я – там Я серед них». Велика радість, що у Київській області нарешті розпочата така традиція, як спільний молитовний сніданок. І мусимо розуміти, що найперше ми повинні дякувати за сьогоднішній день на тільки Богу, не тільки місцевій владі за організацію, а головне нашим військовим. Бо якщо б вони не продемонстрували свою відвагу, мужність та жертовність ми б не те, що тут не моли б зібратися, але питання чи взагалі ми б мали можливість молитися, вільно планувати свій день, працювати, відпочивати, під мирним та спокійним небом бачити своїх рідних та близьких».
Відтак, він зауважив, що в той же час багато людей у своїх буденних клопотах стараються жити так, ніби нічого не відбувається, ніби і нема ніякої небезпеки та продовжують жити як до війни. «Це велика трагедія для нашого суспільства, закривати очі на очевидне, намагатися втекти від реальності, признатися самому собі, що потрібно міняти правила поведінки, що в першу чергу вимагає змінити самого себе. Мусимо змиритися з тим, що так, як було до 2014 року вже не буде ніколи. Та тому, що ми ніякими силами не зможемо повернути до життя Небесну Сотню, тисячі військових та добровольців, ми не зможемо замінити осиротілим дітям батьків, матерям їх синів уже не повернути, багатьох покалічених війною ми не повернемо до повноцінного життя. І нам з тим жити».
Продовжуючи слово, о. Павло наголосив, що війна нам принесла травми не тільки фізичні, а більш глибокі та непомітні, нанесені усім без винятку. «Навіть для тих хто ніколи не бачив передової, або і ніколи не брав участі у допомозі військовим чи їх родинам. Зверніть увагу на одну річ, яка, на моє переконання, стосується кожного, хто тут присутній. Згадайте свої почуття, емоції та свій стан коли ви читали чи то переглядали новини з Майдану у 2014 році. Який жах огорнув усю країну. Ми тоді не вірили, що таке взагалі можливе – у центрі столиці, заради якихось політичних чи геополітичних переконань – холоднокровно вбивають людей. А далі був Крим, незрозумілі заворушення по інших містах, Донецьк та Луганськ. Ми, на сьогоднішній день, новини про наші втрати на фронті вже сприймаємо як просту суху інформацію, а дуже часто навіть не цікавимося як було звати того хлопця, що віддав своє життя за нас. Ми уражені війною, навіть ті, що не хочуть цього визнавати. Проте наш ворог не залишив нам вибору, ми змушені захищати свій дім, свою Україну, свою свободу. Бо без свободи неможлива справжня віра у Бога. Тому дивлячись на наших військових, ветеранів, рідних, що осиротіли втративши своїх синів та батьків заради миру – помолімось разом за мир у нашій країні», – закликав усіх присутніх Синкел у справах духовенства Київської Архиєпархії.
