Представники Київської Архиєпархії взяли участь в Школі Особистісного Зростання
З 20 по 24 червня 2022 року, у місті Яремче відбулась літня Школа Особистісного Зростання. У школі взяли участь отець Ярослав Павлюк, Голова Центру Академічного Душпастирства, та о. Максим Рябуха, СДБ – настоятель Салезіянського Дому у Києві.
У літній Школі Особистісного Зростання взяли участь 15 учасників віком 20-30 років. Проєкт відбувся у партнерстві з програмою Лідерство і Служіння – Leadership and Ministry Української освітньої платформи Ukrainian Education Platform. Заняття проводили о. Юрко Остапюк, Голова Центру Студентського Капеланства і Марія Тракало, керівниця ДіяТи. Хаб ментального здоров’я.
Завдання і мета школи: допомогти молоді пізнавати себе, стосунки з Богом і людьми. Школа Особистісного Зростання (ШОЗ) – це унікальний проєкт для молоді, в якому поєднується психологічний компонент і духовний. Темою літньої ШОЗ: “Чого шукаєте?” Протягом табору кожен учасник працював над 4-ма індивідуальними пунктами (викликами, питаннями психологічного або духовного характеру), які самостійно та свідомо обирав відразу при реєстрації.
Першого дня активної праці учасники окреслювали свої маски та шукали відповіді на питання: як я почуваюся створюючи маску, як її звати, що маска хоче сказати, а чого боїться, яке основне бажання маски та від чого вона захищає.
В другій половині дня роздумували над притчею про митаря і фарисея, зокрема над тим, що для кожного є духовність, які цінності кожен з учасників несе у своєму житті. Намагались побачити образи «фарисея» та «митаря» у своєму житті. Дискутували над тим, які ролі християнина ми граємо, і що є джерелом цих ролей.Ключовим питанням також було, що б мало трапитись, щоб від сьогодні розпочати рухатись у напрямку стосунків до Бога?
Другого дня учасники переглядали фільм “Друзі назавжди” та аналізували принципи побудови стосунків у фільмі. Також роздумували над тим, чи у власній сім’ї існувала культура близькості. Як кожен впускає інших людей до себе. Чи не боїться бути близьким з іншими людьми? Чи не ставить якісь справи/речі понад стосунки, понад себе?
Опісля розмірковували над притчею про загублену овечку, над тим якою вона була: чи сумною – і тому пішла зі стада, чи інтровертною, чи ображеною. Кожен намагався знайти себе у цій притчі: чи в образі овечки, чи стада, чи пастиря, чи наймита, чи трави. Також було важливо зрозуміти чому я саме цей образ в притчі.
Третього дня учасники школи мали день тиші та походу в внутрішню пустелю. Кожен учасник табору поринув в спокій тиші та шукав відповіді на питання:
– Що для мене гріх?
– Який мій гріх?
– Що для мене смерть, і що б я хотів/ла зробити ще у цьому житті?
Ввечері учасники мали можливість бути частиною колективної молитовної медитації.
Підсумовуючи проведену участь у школі отець Ярослав зазначив: «Це була хороша нагода, щоб побачити, як ШОЗ допомагає молоді допомагає пізнавати себе та поглиблювати стосунки з Богом, щоб подібний проєкт започаткувати у Київський Архиєпархії», – сказав він.
За матеріалами Центру Студентського Капеланства ЛА УГКЦ
