Є дуже ефективні ліки проти сьогоднішньої хвороби, проти коронавірусу. Приблизно у 80-тих роках минулого століття, коли я вступив у монастир, час був непростий, радянська влада, переслідування Церкви. Вчився я на священика, був братом монахом і студентом. Опісля мене висвятили на священика. Напевно, про це знали у КДБ. Невдовзі сталася Чорнобильська аварія, катастрофа. Мене викликали у військомат і дали мені направлення до Чорнобиля на ліквідацію аварії на Чорнобильській атомній станції.
«Є дуже ефективні ліки проти сьогоднішньої хвороби, проти коронавірусу. Приблизно у 80-тих роках минулого століття, коли я вступив у монастир, час був непростий, радянська влада, переслідування Церкви. Вчився я на священика, був братом монахом і студентом. Опісля мене висвятили на священика. Напевно, про це знали у КДБ. Невдовзі сталася Чорнобильська аварія, катастрофа. Мене викликали у військомат і дали мені направлення до Чорнобиля на ліквідацію аварії на Чорнобильській атомній станції.І рівно півроку я був у Чорнобилі. Від “дзвінка” до “дзвінка”, 6 місяців. І ось так, перебуваючи у Чорнобилі, як кажуть, коли тривога – тоді до Бога. Напевно, там у Чорнобилі,як молодий священик, я найбільше старався бути з Богом.Через молитву, бо читати літературу не можна було, і ось через молитву я старався єднатися з Богом. Були інші способи рятувати себе від радіації. Майже всі мої співтовариші, кожного дня якусь приймали дозу алкоголю, бо хтось там сказав, що це допомагає. А я старався, будучи священиком, іти іншою дорогою», – зазначив отець Йосиф.Читайте більше: https://ugcc.church #УГКЦ #КиївськаАрхиєпархія #молитва #пандемія #Церква_і_Медіа #коронавірус
Gepostet von Київська Архиєпархія УГКЦ am Montag, 27. April 2020
І рівно півроку я був у Чорнобилі. Від “дзвінка” до “дзвінка”, 6 місяців. І ось так, перебуваючи у Чорнобилі, як кажуть, коли тривога – тоді до Бога. Напевно, там у Чорнобилі,як молодий священик, я найбільше старався бути з Богом.Через молитву, бо читати літературу не можна було, і ось через молитву я старався єднатися з Богом. Були інші способи рятувати себе від радіації. Майже всі мої співтовариші, кожного дня якусь приймали дозу алкоголю, бо хтось там сказав, що це допомагає. А я старався, будучи священиком, іти іншою дорогою.
Коли я повернувся після Чорнобиля додому, мені сказали, щоб я пішов і перевірився на рівень радіації. І коли я пішов у лікарню і здав всі необхідні аналізи,, то лікарі сказали, що нічого не розуміють, бо я фактично єдина людина, яка повернулася з Чорнобиля, але не має зараженості радіацією. Коли я вийшов з лікарні, то сказав: “Господи, дякую Тобі, що там у Чорнобилі, Ти дав мені таку думку, щоб я перебував більше на молитві”. Субота-неділя були вихідні, тоді можна було найбільше молитися, я йшов на природу, у ліс і молився різні молитви, акафісти, вервицю. Весь той час молитва, молитва і молитва була моїм захистом. А у робочі дні також після роботи, після праці, яку ми виконували на території Чорнобильської станції,я старався якось віддалитися і бути з Богом. І коли я це все робив, це напевно така Божа рука, бо молитва і радіація – це речі різні. Молитва мала би більше духовно захищати людину, але тут напевно сталося таке чудо, що Господь Бог через ту таку мою молитву завжди захищав, давав мені захист.
І у час випробувань, які ми зараз переживаємо, у період карантину і коронавірусу, я дійсно вірю, що якщо ми дійсно будемо перебувати як апостол каже: “постійно перебувайте у молитві”, якщо ми будемо старатися якомога більше часу перебувати у молитві, то Господь усе може, Він може захистити нас від сьогоднішньої страшної здається хвороби, але є Божа рука, Боже Провидіння, Божа ласка,яка проявляється у кожній ситуації.
За матеріалами: velychlviv.com
