Глава УГКЦ в Патріаршому Соборі: «Хрест Господній є повнотою Божого об’явлення»

Ісус Христос і досі навчає нас, що хто хоче спасти свою душу, той її погубить. А хто погубить свою душу, тобто власний егоїзм, для того щоб збудувати краще майбутнє та втілити Євангеліє в особисте життя, той її спасе.

Навіть більше, ця «формула жертовності» є ефективною не лише у сфері родинного щастя та добробуту, а й залишається особливо актуальною для українського суспільства, яке зараз знову переживає своє випробування. Саме тому, щоб кожному з нас ставати сильнішим заради себе і своєї країни, потрібно спільні блага та інтереси ставити на перший план. Адже піклування лише про себе породить багато байдужості, яка насправді нас вбиває!
Загалом про це говорив Глава і Отець Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у своїй проповіді у Хрестопоклонну неділю, 11 березня, під час Божественної Літургії в Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві.

«Сьогодні Христова Церква ставить нам перед очі Чесний і Животворящий Хрест Господній, на якому був розп’ятий наш Спаситель і на якому здійснилося таїнство спасіння світу, спасіння усіх людей, – такими словами звернувся на початку своєї проповіді до присутніх Глава Церкви. – Хрест Господній, Розп’яття нашого Спасителя є повнотою Божого об’явлення, коли ми до кінця зрозуміли, ким є наш Всевишній, що Він готовий для нас зробити, на яку жертву Він готовий піти, щоб нам із вами дати можливість вічно і щасливо жити разом з Ним», – зазначив проповідник.
За його словами, зі сторінок Євангелія від Марка ми дізнаємося про хрест не в сенсі якогось предмету, а як про істину, про наше особисте життя, про наш спосіб існування та спілкування з Богом і з людьми. Зокрема святий Августин пояснює, що слово «хрест» в цьому випадку означає наше земне існування, а також наше життя в нашому тілі в матеріальному світі. А наш особистий хрест – означає все те, що в нашому житті є тимчасове, минуще, матеріальне та смертне, на противагу тому, що є вічне, Боже, і те, що ми називаємо Божим життям у Воскресінні.
«Син Господній каже, що коли хтось хоче йти за Ним, то нехай відречеться себе (це перша умова), візьме на себе свій хрест (друга умова) і не стоїть, не сидить, а йде за ним (третя умова). Проте ці три умови є дуже цікаві та глибокі. Перша, як каже Христос, – це відректися від самого себе. Однак хто може сьогодні сказати: як це так можна, як можна самого себе відректися? Але тут ідеться про відречення від усього того, що нас намертво зв’язує за тим, що є минуще, тимчасове, тобто із зоною власного комфорту. Чому? Кожен для себе будує своє маленьке гніздечко, своє тимчасове земне щастя, а тоді стає від нього залежним. Для того щоб ми справді могли жити вповні, потрібно вміти переступити через те, що зв’язує нас з тимчасовим і рухатися вперед», – наголосив духовний лідер греко-католиків.
Друга умова – взяти на себе свій хрест. Часто та людина, яка хоче бути щасливою тільки на землі вже і тепер, не вона несе свій хрест, а той земний хрест несе її (як говорить святий Августин). Вона начебто пливе за течією, немов подібна до тварини, яка шукає насолоду безвідповідальності. «Взяти на себе свій хрест – означає стати відповідальним за своє власне життя, за життєві рішення, вчинки, тобто стати тим, хто творить дійсність, а не стає її рабом», – запевняє Предстоятель УГКЦ.
Третя умова – це йти за Сином Божим. Адже Він не покидає нас у наших особистих труднощах, немочах, а навпаки – виймає нас із нашого егоїзму, самообмеження, самозакоханості та навіть з наших болючих і непростих обставин життя для того, щоб взамін тимчасового дати вічне, замість матеріального – духовне, замість земного – небесне.
«Хто хоче спасти свою душу, той її погубить, – це ще один парадокс, бо хто ж не хоче спасти свою душу?! Зараз навіть багато філософів говорять про інстинкт самозахисту. Адже як це так можна відмовитися від спасіння та порятунку власної душі?! Пригадуєте, часи Майдану, коли з глибини свідомості українського народу виринали такі гасла та фрази, які сучасною мовою передавали оці глибокі євангельські істини?! Пригадуєте, як на стінах різних будівель у Києві ми читали надписи: «Байдужість – вбиває»?! Говорячи сучасною мовою, той, хто хоче спасти свою душу, є тим, хто дбає тільки про себе, є егоїстом. Ми б сказали, що егоїзм вбиває, бо егоїст подібний до чорної дірки, він немовби хоче ковтнути весь світ і навіть це буде йому мало!» – роздумає Глава Церкви.
Блаженніший Святослав також згадав слова одного сучасного духовного отця про те, що той, хто хоче спасти свою душу, подібний до порохотяга, який висмоктує все довкола себе, бо готовий пожертвувати навіть найсвятішим заради власного добробуту. Що стається із суспільством, в якому живуть егоїсти? Таке суспільство розвалюється, бо нездатне будувати те, що є спільним благом, бо кожен шукає тільки самого себе для власного добра.
Праведний митрополит Андрей Шептицький ще в 1941 році, дивлячись на українське суспільство, говорив, що в українців є воля будувати власну незалежну державу, але водночас є ще якась така воля, щоб та Україна була саме такою, як хоче мати певна політична партія або навіть та чи та людина. Можна сказати, що такий егоїзм руйнує і вбиває державу.
На думку Предстоятеля УГКЦ, якщо наша держава, політичне життя та політичні партії перетворюються на партії політичного егоїзму – це веде до війни всіх проти всіх. На жаль, це одна з причин не першого подібного моменту втрати нашої державності. Державні чиновники та політики, коли намагаються врятувати свою «шкуру», то перетворюють наші державні та політичні установи на «печери розбійників», адже вони не дбають про добро і спільне благо для нашої держави.
«Цілуючи сьогодні наш Чесний і Животворящий Хрест, просімо Його, щоб оздоровив нас від нашого особистого самолюбства та егоїзму, який руйнує наше життя. Нехай Він зцілить наші родини, наше суспільно, наше державне і політичне життя від політичного і державного егоїзму, – закликає Глава і Отець УГКЦ. – Подивіться, тепер ворог людського роду спричинює нові конфлікти, підсилюючи національні чи геополітичні егоїзми. Ми бачимо, що ж діється зараз в об’єднаній Європі, яка є на межі кризи і розвалу через те, що хтось вкладає великі кошти в національні егоїзми. Адже це ті демони, які спричинили Першу і Другу світові війни, а хтось начебто наново їх викликає з небуття. Проте хрест є завжди знаком перемоги, а також знаком поразки демонів, сили віруючих, знаком надії навіть і для тих, які спочивають у гробі. Поклоняючись сьогодні Чесному і Животворящому Хресту не біймося зректися себе самих, взяти на себе свій хрест і йти за Христом у вічне життя!» – наостанок попросив вірних Блаженніший Святослав.
Наприкінці Літургії він також запросив усіх приступити до Тайни Покаяння (Сповіді). Адже під час Великого посту нам потрібно оздоровитися та рухатися вперед, щоб ставати кращими для себе і для нашої країни.
Департамент інформації УГКЦ

You may also like...