«Наша Церква є водночас помісною і глобальною, що видно тут у Дарницькій Борисоглібській парафії», – Глава УГКЦ
«Мені хотілося приїхати до вас у Дарницю, щоб ви відчували себе у цій чудовій бібліотеці синами та доньками матері – вашої Церкви, яка за вами йде там де ви є. Церкви, яка іде, ішла, і буде йти. Тому сьогодні також дякую від імені усієї Української Греко-Католицької Церкви усім тим, які нам відкрили двері цієї бібліотеки», – про це 13 жовтня 2019 року говорив Отець і Глава УГКЦ, під час Божественної Літургії у парафії Святих Мучеників Бориса і Гліба УГКЦ у Дарницькому районі міста Києва.
Главу Церкви у Дарницькому районі зустріли діти парафії, парафіяни та мешканці Дарниці на чолі із місцевим душпастирем УГКЦ протоєреєм Андрієм Боднаруком, які за українською традицією вітали Блаженнішого Святослава хлібом та сіллю. Привітати Предстоятеля Церкви також завітали виконуючий обов’язки Голови Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Лозовий Василь Борисович, а також керівник відділу культури Мельничук Наталія Юріївна, та директор Централізованої бібліотечної системи Дарницького Району, Заслужений працівник культури України Головата Оксана Володимирівна.
У своєму пастирському слові до громади Глава УГКЦ зокрема зауважив, що дана бібліотека з храму людської мудрості, де зберігаються книги написані людиною, людським духом перетворилася на храм живого Бога. За словами проповідника у цьому місці Господь Бог віднаходить і збирає живих людей: «Так цікаво дивитися як у цій бібліотеці, на телевізійному моніторі ми бачимо обличчя нашого Спасителя, Який у цю неділю приходить не так у сторони Тирські та Сидонські, але у сторони Дарницькі у Києві. Приходить для того, щоб шукати та знаходити своїх дітей, їх кормити, а відтак помогти їм зростати у вірі», – зазначив Блаженніший Святослав.
Отець і Глава УГКЦ звертаючи увагу вірних на Євангельський уривок відмітив, що це Боже Слово, описує дуже цікаву подію. За словами проповідника, таких подій у Святому Письмі є не багато: «Ісус Христос іде у сторони Тирські і Сидонські – міста на Північ від Ізраїльської землі. Це були сторони, які б ми сьогодні назвали місцями глобалізації Близького Сходу. Бо Тир і Сидон це були Сиротиникійські міста, з яких тиникійці колонізували усе Середземне море, засновуючи нові колонії», – розповів Блаженніший Святослав.
Ведучи далі Верховний Архиєпископ зауважив, що алфавіт, та фонетичний запис звуків людської мови народився саме у цих околицях: «Ми зараз перебуваєм у бібліотеці. Це місце, ці книги, наша з вами методологія запису усної мови на писмені, народилася сам там», – сказав Глава УГКЦ.
Продовжуючи Блаженніший Святослав зазначив, що Євангелист Матей сьогодні розповідає історію однієї цікавої зустрічі: «Можемо запитувати чого туди пішов Ісус, що там сталося і чому про ту історію так важливо знати усім людям? Що сьогодні ця історія каже нам з вами, тут у Дарницькому районі міста Києва?», – запитав Предстоятель.
Роздумуючи над цим уривком проповідник пояснив, що можна говорити, що Ісус виходить поза межі релігійної свідомості тогочасного Ізраїльського народу. Уживаючи сучасної термінології, сьогодні сказали б, що Він є поза межами канонічної території стародавнього Ізраїля.
Далі Отець і Глава УГКЦ наголосив: «Той Бог, в Якого ми віримо є Богом, Який першим робить крок на зустріч людині. Ми часто кажемо, що ми шукаємо Бога, людина шукає Бога. Насправді все навпаки – Бог є Той, Який шукає за людиною. Ми кажемо, що людина хоче пізнати Бога, а насправді це вона є віднайдена, і пізнана Богом. Сьогодні і ми є тут разом з вами, саме тому, що кожного з Вас Господь Бог віднайшов у величезному місті, у столиці України. Це Він вас знайшов, це Він вас тут зібрав», – наголосив проповідник.
Продовжуючи мову, Глава Церкви зауважив, що друга дуже важлива думка, яка сьогодні промовляє через Боже Слово, є зближення Бога до людини. За його словами, Господь долає всі умовності і відстані, які людина виставляє по відношенню до іншої людини та по відношенню до Господа Бога. Ця розмова є дуже цікавою. Роздумуючи над нею, Глава Церкви заохотив вірних уявити як Ісусу з учнями ідучи чули благання певної жінки. Проповідник пояснив, що вони йшли не звертаючи на неї увагу, бо згідно правил стосунку між чоловіком і жінкою, говорити з нею у суспільному просторі було просто не культурно та не прийнято. Тому вони вдають, що не чують. Але та жінка не втомлюється. Вона йде за ними і волає. Вкінці Апостоли до Ісуса звертаються, щоб зробив щось з нею. В якийсь момент група учнів з Христом зупиняється, і тоді починається розмова. Тоді виявляється, що ця жінка цілком не єврейка, адже якщо вона живе в сторонах Тиру та Сидону вона мабуть іншого походження, іншої національності. Але вона переживає важку біду. Її донька є важко причинною. Тобто щось таке діється з найдорожчою дитиною тої мами, над якою ні вона, ні тогочасне суспільство немає жодної влади чи контролю. Блаженніший Святослав наголосив, що Єдину допомогу ця жінка побачила в Ісусі Христі: «Тому вона кричить. Це не був крик звичайний, це був крик відчаю, це був голос молитви – крик людини за Богом, який є поруч, який є так близько, що Його можна досягнути рукою. Саме тоді Христос починає з нею розмову».
Продовжуючи цю тему Верховний Архиєпископ зауважив, що в тій розмові можна бачити, як Христос долає ще одну умовність: Чи Спаситель має універсальне призначення, і є Спасителем усіх людей, чи тільки групки одної національності? Чи той Месія, який приходить, щоб благовістити сповнення обітниць, тобто тих обіцянок, які дав Бог Патріархам Аврааму, Ісааку і Якову? Чи це стосується лише Ізраїльтян за етнічним походженням? Відтак проповідник пояснив, що Христос тоді говорить про дітей і щенят. Дуже гостра розмова, каже: «Я прийшов, щоб спасти погиблих овечок народу Ізраїля». Тобто Господь каже, що я є той Месія, син Давида, про якого ти кричиш і говориш, я є той ким ти мене назвала. Адже ця жінка так за Ним кричала: «Ісусе сину Давида спаси мене».
Щоб зрозуміти про які обіцянки йдеться, за словами Предстоятеля потрібно поглянути на перше читання недільного Апостола, у якому йдеться про те, що Бог говорить до своїх людей: «Я буду вашим Батьком. Ви будете моїми дітьми». За думкою Глави УГКЦ ці слова можна перефразувати: «Вам потреба храму? Ви будете моїм храмом». Тобто людина є тим місцем, у якому хоче жити Бог».
Далі Глава Церкви зауважив: «Долаючи умовності одного народу, Ісус Христос показує, що Він є Месія, Він є Спаситель, Він є сповнення надії не тільки одного народу, але усього людства. Тому і Церква Христова є матір’ю усіх людей, усіх культур, часів і народів».
За словами Глави Церкви, у недільному Євангелії є цікавим той факт, що розмова Ісуса з жінкою хананейкою закінчується мовою про хліб. Глава УГКЦ пояснив дарничанам, що ця частина Євангелія від Матея належить до частин Євангелій, де у різних обставинах Христос говорить про хліб. Він пояснює, що тою поживою, тим хлібом, яким має живитися людина не є хліб, який виробляється своїми руками. Це Христос – Він є тим хлібом: «Він прийшов, щоб стати не тільки розв’язкою життєвої проблеми тої жінки, а Він прийшов, щоб стати її поживою. Він прийшов для того, щоб стати тим хлібом, якого вона просить хоча б крихту. І ось лише тоді, коли вона каже: «Навіть щенята збирають крихти, які падають із стола дітей», тоді вся історія, вся ота розмова набирає свого кульмінаційного моменту. Христос не просто робить те, що вона просить, а він її приймає як дитину. Вона вже більше не почуває себе щеням по відношенню до Божих обітниць, але почуває себе причасницею трапези споживання хліба дітей Божих», – наголосив Отець і Глава УГКЦ.
Далі Блаженніший Святослав зазначив, що Христос збирає Церкву з усіх народів. Він пояснює, що Eclesia (З латини – Церква), означає спільноту, яку Бог зібрав сам особисто і зробив тих людей своїми рідними дітьми. Христос говорить до кожного, хто в Нього вірить: «Я є твій Батько, а Ти є моя дитина». А момент, коли ми з вами стаємо справжнім живим храмом, у якому замешкує Бог, – це є момент Святого Причастя, коли ми споживаємо Тіло і Кров нашого Спасителя, як діти, які мають право засісти за стіл Євхаристійної Трапези зі своїм Батьком не тільки тут на Землі, а й в Царстві Небеснім.
Ведучи Предстоятель пояснив: «Кожен із нас у певний момент свого життя відчував себе у ситуації цієї хананейської жінки. Сучасна людина є надзвичайно розгублена і дезорієнтована. Сучасне суспільство можливо вкотре переживає процес глобалізації, але вже на рівні цілої земної кулі. Всі сьогодні рухаються з одного місця в інше. З одної країни в іншу. Але той рух динамічного суспільства, яке переходить від суспільства статичного в рухоме, ставить можливо перед людиною ще більше проблем ніж це було колись. Людина не знає звідки вона може отримати допомогу в ситуації, які виникають кожного дня, на які вона немає влади запанувати. Тому сьогодні Церква, голосячи це Слово Боже каже: «Ісус Христос є Той, в Якому є відповіді на всі твої питання, і розв’язка усіх твоїх проблем. Тільки ти подібно до тієї ханананейської жінки мусиш знайти Того, до Кого кричати, до Кого стукати»., – наголосив Глава Церкви. За словами проповідника, якщо в наших молитвах, кожного дня, ми будемо так настирливо просити Бога за своїх дітей, то Христос першим почує та зрозуміє нас: «Саме тому віра – це є здатність сприйняти Бога, до Нього відкритися, та взяти той хліб, який він готовий нам дати».
Пізніше Блаженніший Святослав пригадав, що цієї неділі, по всіх храмах нашої Церкви читають послання Синоду Єпископів УГКЦ, який нещодавно відбувся у Римі: «Цим посланням ми хочемо допомогти усім дітям нашої Церкви по новому відкрити її обличчя – обличчя нашої матері, дітьми, якої ми є. Українська Греко-Католицька Церква сьогодні є водночас помісною і глобальною. Це дуже добре видно тут у Києві, у парафії Святих Бориса і Гліба. Ми знаємо наше коріння, ми відчуваємо, що Бог сповнив якісь дуже глибокі обітниці нашим пращурам. Він з нами уклав Новий Заповіт. У момент хрещення ми стали як народ – народом – Божими дітьми. Сьогодні ця помісна Церква обіймає цілий світ. Сьогодні немає такого континенту земної кулі, де б не мешкали українці. Тому ми хочемо скликати на другий рік в Україні Патріарший Собор нашої Церкви. Гасло цього Собору буде «Церква є завжди і всюди з тобою». Цим хочемо звернути увагу вірних, що Церква як мати, волає до Бога в молитві за своїх дітей по цілому світу. Чи ти є в Києві, чи ти є у Львові, чи ти є в Австралії, Південній Африці, Аргентині, Канаді – ти є завжди сином і донькою своєї Церкви. Церква є завжди і всюди з тобою. Ми хочемо зібрати усіх дітей нашої Церкви, щоб ми сьогодні знову ж таки зрозуміли, що ми є Церква українська. Ми є також Церква, яка має у своїй опіці дітей з різних культур та народів, яка відкриває багатство Київського Християнства до людей різноманітних походжень та народів. Ці народи часто починають багато більше розуміти та доцінювати скарби хрещення Володимира, ніж ми, які живемо тут, неподалік нашого свивочолого Дніпра».
Відтак Блаженніший Святослав наголосив, що місяць жовтень є місійним місяцем, коли Церква хоче вийти поза межі храмів і територій. Через, це хоче достукатися до серця кожної людини, та дати їй небесний хліб, відкрити тайну про тебе, що ти є сином і донькою самого Бога, який тебе сотворив, за тобою шукає, тобою піклується і хоче тебе врятувати на дорогах, сучасного, глобалізованого і загубленого світу.
На завершення Глава УГКЦ подякував від імені Української Греко-Католицької Церкви усім тим, які відкрили двері цієї бібліотеки. Зокрема Глава Церкви висловив слова вдячності Лозовому Василеві Борисовичу, в.о. Голови Дарницької районної у місті Києва державній адміністрації. Предстоятель Церкви подякував також Мельничук Наталії Юріївні, керівнику управління культури Дарницького району, та Головатій Оксані Володимирівні, які відкрили двері цієї бібліотеки.
Як плід зустрічі з дарничанами Блаженніший Святослав побажав, щоб у серці кожного присутнього почулися слова Ісуса Христа: «Велика твоя віра». На згадку про зустріч Отець і Глава УГКЦ подарував парафіянам Євхаристійну чашу, з якої вірні будуть причащатися Святих Тайн Тіла і Крові Господньої. А також кожен присутній отримав від Глави УГКЦ вервиці, на яких вірні будуть особливо цього місяця молитися про заступництво Богородиці.
У свою чергу парафіяни подарували Главі УГКЦ ікону покровителів парафії – Первомучеників українського народу Святих Бориса і Гліба: «Дякуємо Ваше Блаженство, наш Патріарше, що стали сьогодні видимим знаком божої любові для кожного дарничанина. Дякуємо, що запричастили та накормили нас Божим Словом та Його Святими Тайнами. Обіцяємо Вам, тут у Дарницькому районі, дальші свої інтенсивні молитви у ваших намірах», – сказав адміністратор парафії о. Андрій Боднарук.
