Медичне капеланство: свідчення, служіння, спілкування

Протягом близько 15 років працівників та пацієнтів Київської міської дитячої клінічної лікарні №1 супроводжує медичний капелан о. Віталій Воєца. На практиці це завжди очікувані і постійно повторювані приходи й відходи цього христового повертанця. Адже тільки завдяки поверненню, щоразу новому ходінню в одні і ті ж відділення — як у місця паломництва — стають помітними речі, які уникали стеження, які ховалися за першими враженнями екзотики чи відчуження.

Саме такий урок дістали сьогодні ми як семінаристи V курсу КТДС, які спільно з отцем відвідали відділення реанімації новонароджених, анастезіології та інтенсивної терапії, хірургії, травматології, лабораторію та відділення паліативної допомоги. Для нас це була справді унікальна можливість пізнати практичну сторону капеланського служіння у лікарні.
Ось кілька основних висновків, винесених з сьогоднішнього візиту.

1. Медицина — це свідчення
Сьогодні у чисельних відділеннях ми познайомилися з захисниками, у поставі яких помітне щось від «безумовного так» Емануеля Левінаса. Це пристрасть до утвердження життя, до слова «так» навіть у моменти страждань і нещасть. Це свідчення безкмовної гідності кожного пацієнта.

2. Медицина — це служіння
Відданний медик — відданий завжди. Це людина обов’язку та професіонал своєї справи. Саме таких медиків ми побачили сьогодні: готових послужити і допомогти усіма своїми силами і ресурсами.

3. Медицина — це спілкування
І перш за все ідеться про діалог з Богом, у-Бога, у напрямі до Бога. Лікар не всесильний і тому він робить все можливе, а неможливе доручає Богові. Адже що таке медицина, як не здатність говорити перед лицем смерті? Як не боротьба життя проти смерті на її території? Як не постійне повертання згаслого життя?

Отож, за цим образом і подобою так само і медичне капеланство — це свідчення, служіння, спілкування. Тому велика подяка о. Віталію та усім працівникам КМДКЛ №1, які нам це сьогодні відкрили.

Медіа-центр КТДС