Майдан показав найкраще, а коронавірус, – найгірше: люди кидали каміння в автобуси. Глава УГКЦ пояснив ці протилежності

Майдан показав найкраще, що було в людях – здатність організовуватися, допомагати, підставляти руку, плече і серце своєму ближньому. Коронавірус, коли прийшов в Україну, оголив зовсім інші речі: люди кидали каміння в автобуси і пікетували будинки хворих. Чому пандемія, принаймні на своєму початку, нас не об’єднала?На таке запитання у своєму інтерв’ю для видання «Українська правда» відповів Блаженніший Святослав. Він зазначив, що ми будемо ставити собі це питання ще не раз. «У мене було таке враження, що перше, що керувало людьми, це був страх. На Майдані було інакше, нами керувало почуття несправедливості, відповіді, реакції на насилля. Ми хотіли показати, що нас просто так бити ніхто не буде», – пояснив Глава УГКЦ. 

А перед обличчям цієї небезпеки люди почали боятися, це була інша емоція, яка справді може бути дуже деструктивна, і вона сьогодні продовжується. 

«Люди бояться двох речей: захворіти та втратити роботу, мати економічні проблеми. Але я переконаний, що ці емоції не до кінця все відкрили і показали. Людина – це набагато більше, ніж її страх. І сьогодні кожна людина, зокрема та, яка є справді людиною, яка керується людяністю, вона ще проявить себе», – зробив свій висновок Блаженніший Святослав. 

Він запевнив, що «перед нами буде період великого благородства наших людей, і на зміну тим першим почуттям страху прийде відчуття турботи».

«Я це вже відчуваю, наскільки наші люди, зокрема греко-католики, є слухняні. Люди зрозуміли, що задля любові до ближнього мені треба бути вдома, що сьогодні соціальна дистанція означає вияв поваги. Нові обставини відкривають ті благородні риси людей, які, можливо, в інші періоди часу недобачалися», – сказав Глава УГКЦ.

Він зазначив, що перші місяці війни, коли ми чули про загиблих наших хлопців, часами називали трагічними, а Предстоятель УГКЦ тоді називав їх героїчними, тому що трагедії породжують героїв. 

«Ми бачимо сьогодні, що ми є країна героїв, які без нічого, у кросівках, вийшли і закрили грудьми свою країну. А за ними волонтери, які підтримали, таким чином суспільство, все, захистило свою державу. Ми почали усвідомлювати, що захист моєї країни – це є справа кожного. І тоді я запитував себе і кожного – де є мій блокпост у тій боротьбі, у тому рухові на захист? Я думаю, щось подібне і тепер будемо бачити, вже бачимо», – запевнив Блаженніший Святослав.

На завершення відповіді він попросив кожного поставити собі такі запитання: «От в тій війні проти пандемії спитаймо себе кожен – де є мій блокпост? На якому я маю заблокувати того невидимого ворога, поширення цієї хвороби. Чи я хворий, чи здоровий, чи я батько родини, чи мати, чи учень, священник чи медик?»

Департамент інформації УГКЦ

You may also like...