«Любімся! Бо це джерело нашої єдності та нашого прагнення бути подібними до Бога»
«Потрібно відважитися та дозволити собі так, як апостол любові Іван Богослов: покласти свою голову на груди Спасителя. Це сьогодні можемо зробити в дуже багатьох випадках; через Євангелію, Святі Тайни, через те, що будемо шукати Бога на кожному кроці. Мабуть, це саме те, що сьогодні нас може об’єднати. Тому, молімся в цей місяць червень до Христа Чоловіколюбця, який полюбив нас усіх відвічною любов’ю», – про це 12травня 2020 року, говорив Владика Йосиф Мілян, Єпископ-помічник Київської Архиєпархії, під час молебну до Христа Чоловіколюбця.
Свою проповідь Владика Йосиф розпочав Господніми словами: «Навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем…». Розважаючи над цим, Архиєрей зазначив, що сьогодні живемо у світі, де людина шукає і демонструє силу та міць. «Живемо у світі, де певні людські, державні та світові проблеми вирішуються не силою дипломатії, а силою зброї та індустріальною потугою тих чи інших країн. Маленька людина, яка потребує доброго слова, щирої дружби, любові та милосердя, у тій енергетиці сили губиться. Мабуть, ми часто пересічно шукаємо за лагідним співбратом, за лагідною дружбою, лагідними стосунками, лагідною любов’ю. Ми справді хочемо те, що гріє нам душу, ми шукаємо сердечних людей».
Ведучи далі Архиєрей зауважив, що попри те, що людство іде вперед у розвитку індустрії, сьогодні можемо спостерігати брак лікування від COVID-19, від маленької інфекції, маленької бактерії. «Проте, у лікуванні людського ока, різного роду трансплантації, в лікуванні людського серця ми справді пішли дуже далеко: від Корвалолу, Валокордину – до медикаментозних препаратів, які регулюють частоту удару серця, які впливають на серцевий м’яз. Людство і медична індустрія навчилися замінити серце, замінити клапан, поставити шунти та стенти. Ми справді навчилися лікувати цей головний орган людської фізіології – серце. Навчилися підтримувати та зберігати його працездатність. Бо серце живить людину та цілий організм», – наголосив проповідник.
Відтак Протосинкел Київської Архиєпархії розповів, що місяць червень присвячений Богові, який є Чоловіколюбцем. За його словами в давній традиції нашої Церкви червень присвячений саме цьому особливому органу людини – серцю. Господь сам сказав про себе, що «Я лагідний і сумирний серцем». Властиво Боже чоловіколюбство випливає зі серця. Бо любов завжди випливає зі серця. Тому, його так важливо берегти, тому, наша фізіологія влаштована Богом так, що ребра захищають людині серце».
Далі Владика Йосиф звернувся до усіх із запитанням: «Якщо у фізіологічному плані ми сьогодні досягли великих висот, то мусимо поставити собі логічне питання – а в духовному контексті? Чи справді ми зберегли нашу з вами сердечність, сердечність наших стосунків? Чому бракує любові? Дружньої любові співпрацівників, подружньої, чи родинної?»
Відповідаючи на це запитання, Єпископ-помічник Київської Архиєпархії наголосив: «Мабуть, ми забули за цей головний органі, який має промінювати любов’ю. Якщо світ не перейметься тим головним завданням – любити, то нас чекають не найкращі часи».
Завершуючи проповідь Владика Йосиф наголосив: «Немає людини, немає грішника, якого б виключив Бог із джерела своєї любові. Любімся і ми, бо Він перший полюбив нас. Любімся і ми, тому що це теж джерело нашої єдності, нашого прагнення бути кращими, нашого прагнення бути Божими, бути подібними до Бога, який сказав, що він «лагідний і сумирний серцем»».