Греко-католики Вінниччина взяли участь у вишкільному таборі «Говерля»
З цілої України прибуло близько сотні пластунів щоб взяти участь в крайовому мандрівному вишкільному таборі «Говерля», що проходив з 7 по 19 серпня у Карпатах.
Особливістю цього є те, що здобуття практичних пластових навичок, ігор, змагань на таборі пов’язані з історичними подіями військової округи УПА «Говерля», створеної в 1944 р.Б. на терені українських Карпат. Тому усі учасники мають свої псевдо-імена, котрі колись носили воїни «Говерлі». Наприклад: псевдо «Грім», майора Миколи Твердохліба (роки командування 1944-1954), вже вдруге носив цьогорічний організатор-пластун Роман Кулінець, з «Вінницької станиці Пласту – Національної скаутської організації України».
В перший день табору після урочистого відкриття та окроплення пластунів свяченою водою, відразу помічаю чітку поставлену організацію. Усі учасники поділені на десять сотень, по вісім учасників, за якими закріплені по два дорослі пластуни-виховники – «ангели-охоронці». Кожною сотнею керує сотник, юнак-пластун, що отримує вказівки від керівництва через бунчужну (відповідає за проведення програми). Лунає свисток, 20-30 секунд і ти вже бачиш вишикуваних сотників перед бунчужною, готових отримувати наступні вказівки.
Сам табір складався з двох етапів: перший – семінар, який включав різні практичні і теоретичні заняття з орієнтування на місцевості, подолання перешкод, картографії та навігації, в’язання вузлів, надання первинної медичної допомоги, природознавство, під проводом досвідчених інструкторів.
Вставання о 07.00. Кілька секунд після свистка і пластуни стоять біля своїх наметів. Тому тут «сплюхів» немає. Тут до дисципліни досить серйозно ставляться. В перший день нічого не розумієш, для чого така строгість, навіщо стільки часу на шикування. Але пізніше бачиш, що все вдається згідно графіку, цінується кожна хвилина і, що цікаво, самі пластуни-учасники щасливі.
Їжу готують по сотнях, тому можна спробувати за один раз різні рецепти однієї страви. Щоразу перед та після споживання їжі пластуни разом моляться.
Пригадаю, що табір має на меті «відтворити» життя карпатських вояків-патріотів, тому по-особливому цікаво спостерігати як вранці приходить військова пошта (листи пишуть учасники один одному), а вночі територію охороняють по черзі стійкові.
Ввечері біля ватри співають українські пісні про бійців, їх життя та переживання, ти немов би переносишся в ті часи, де наші найкращі сини та дочки України віддавали життя за волю України.
Під час табору бажаючі мали можливість почути по дві духовні науки, приступити до Тайни Святої Сповідді та Божественної Літургії.
Другим етапом був семиденний похід по горах із 140-ка кілометровим маршрутом, де пластуни втілювали у життя здобуті раніше навички.
На завершення, вкотре, переконуюся про те, що наша підростаюча молодь має багатий потенціал любові до Бога і Батьківщини, тільки треба вміти його розкрити. Ну, здається, пластунам це вдається. Нехай Бог в цьому їм допомагає.
о. Лука Шаламай, ВС
