«До перестрашеної людини, яка сьогодні досвідчує свою немічність, Господь каже: Не бійся – Йоан народився!», – Глава УГКЦ

Розпочинаючи проповідь під час Літургії у Патріаршому соборі в Києві на свято Різдва Йоана Хрестителя, Блаженніший Святослав зазначив, що біблійна історія спасіння дуже часто відрізняється від людської інтерпретації історичних подій. «Якщо в людській історіографії зміни епох, історичних періодів позначаються війнами чи новими винаходами, то в історії спасіння маркером зміни, початку або кінця якоїсь епохи є людина, її прихід у світ а відтак відхід до Господа Бога», – сказав він.

Глава Церкви зауважив, що Лука розмістив опис цієї події на самому початку свого Євангелія. В Євангелії також присутня паралель між благовіщенням Захарії у храмі та благовіщенням Діви Марії в Назареті. «Те, як Лука це робить, показує, що народження Йоана Хрестителя означає не лише закінчення якоїсь частини історії, але кінець усього Старого Заповіту, кінець якоїсь особливої дії, навіть дії того старозавітнього Божого закону». З народженням Йоана, за словами Патріарха, благовістується початок чогось нового, нечуваного, небувалого, тому саме різдво Йоана Хрестителя є пророцтвом.

Глава Церкви звернув особливу увагу на обставини народження останнього серед старозавітніх пророків, а саме на невідповідність між праведним життям Захарії та Єлисавети і фізичною неплідністю. За його словами, праведність батьків Йоана Хрестителя в очах Божого народу виглядала безплідною. І запитання про причини цього до глибини душі турбували і Захарію, і Єлисавету. Відповідь на це своє дуже особисте запитання Захарія знайшов у храмі, де під час кадіння жертовника побачив ангела, який сповістив йому, що його молитва почута, і Єлисавета породить йому сина. Але Захарія не повірив слову ангела, адже, як зауважив Блаженніший, покладався на власні сили зачати дитину.

«Цікаво, що навіть ім’я Захарії – Захар-ель – означає “сила мужа”, якої в нього нема, щоб дати початок життю нової людини… А ім’я архангела Гавриїла – Гебер-ель – означає “Божа сила”». Таким чином народження Йоана, як зазначив Глава Церкви, сталося не завдяки людській силі чи радше безсиллю Захарії, але завдяки Божій дії. «Бог є тим, Хто пише історію через народження дитини Захарії. Ім’я дитини – Йоан – означає “Бог милосердний”», – пояснив Блаженніший і додав, що навіть, коли людина визнає перед Божим обличчям своє безсилля; коли виконуючи ті, чи інші заповіді, відчуває, що хоче їх сповнити, але не може, – Бог милосердиться.

«Сьогодні закінчується час безсилля людини перед Божим обличчям, – ствердив Блаженніший і пояснив, – бо з народженням Йоана Хрестителя зціляється безпліддя Єлисавети. З його народженням закінчується час німоти Захарії, яка виявляла його невірство».

Пояснюючи, яку новизну принесло народження Хрестителя, Глава УГКЦ, вслід за Йоаном Золотоустим, ствердив, що із народженням Йоана Хрестителя голос Слова народився: «Христос є Словом, Йоан – голосом. Ми знаємо, що голос – це лише інструмент… Голос є порожнім, якщо він не несе у собі слова, зокрема слова Божого».

Блаженніший також пояснив, що саме із різдвом Хрестителя кожна людина через Боже милосердя отримує можливість бути плідною силою і діянням Святого Духа, Божою силою; стає здатною прийняти Боже слово, його носити у своєму серці та через свій голос, своє життя проголошувати його світові.