Декада місійності – День восьмий
Восьмий день. П’ятниця
СЛУЖІННЯ БЛИЖНЬОМУ В ПОТРЕБІ
Євангеліє від Йоана 17, 18–24
Слово Боже.
Як послав єси мене у світ, так послав і я їх у світ. Віддаю себе за них у посвяту, щоб і вони були освячені в істині. Та не лиш за цих молю, але і за тих, які завдяки їхньому слову увірують в мене, щоб усі були одно, як Ти, Отче, в мені, а я в Тобі, щоб і вони були в нас об’єднані; щоб світ увірував, що Ти мене послав.
Роздуми.
Парафія – це духовний дім, дім Батька, де людина зустрічається з Богом, де люди діляться одні з одними радістю і смутком, де пропонують підтримку для тих, хто шукає відповідей на життєві питання, де допомагають загоїти рани, завдані життєвими випробуваннями і трагедіями. Парафія – це місце, де люди можуть пізнати любов і доброту Божу через відкрите серце і добрі діла учнів Христа.
Хто найбільше потребує нашої допомоги? Безхатченки, бідні, сироти, вдови, люди з особливими потребами, самотні, сім’ї, в яких чоловіки або жінки перебувають на війні або загинули, тощо. Це – наші сусіди, які живуть біля нас. Нам важко їх зрозуміти, якщо ми самі ніколи не переживали те, що вони переживають. Ми щасливі, що маємо родину і друзів, які зможуть допомогти нам у скруті.
Але уявімо на секунду, що в одну мить весь світ від нас відвернувся. Нам тоді здається, що і сам Бог про нас забув. Саме в такій найскрутнішій ситуації безцінним є добре слово і жест доброти з боку справжнього християнина.
Якщо ми справді маємо намір увійти у Царство Небесне разом з Христом, тоді візьмімо близько до свого серця слова Ісуса Христа: «Бо все, що зробили ви одному з найменших оцих, те мені ви зробили» (Мт. 25, 40).
Цитата-свідчення.
«Ви їдете до людей, везете дарунки і хочете з ними поспілкуватися. Поводьтеся так, щоб на завершення вашого там перебування в серцях, очах і устах тих людей, яких ви зустрінете, постало питання: Чому ви нас так любите? Думаю, що якщо ви відчуєте таку реакцію, то ваша подорож буде надзвичайно успішною» (Блаженніший Любомир Гузар, 2 листопада 2008 р.).
Молитва.
Бо Ти єси, Господи, поміч безпомічним, надія безнадійним, бурями гнаним спаситель, плаваючим пристановище, недужим лікар. Сам для всіх будь усім, відаючи кожного і прохання його, дім і потребу його. Ізбав, Господи, город цей (село це, обитель цю), і всякий город, і країну від голоду, пошести, землетрусу, потопу, вогню, меча, нашестя чужинців та міжусобної брані. (Божественна Літургія св. Василія Великого)
Місійні завдання.
- Особисто/в сім’ї.
За останній рік як я особисто вчинив якесь добро ближньому в потребі? Поговорімо в родині й постановімо щомісяця разом робити щось добре для того, хто поруч і є в потребі.
- У парафії.
Часто інформуймо парафіян про заходи соціального служіння в парафії. Повідомляймо парафіянам про членів парафії, які потребують якоїсь помочі (особливо про старших самотніх людей). Заохочуймо парафіяльну молодь до організації та реалізації якоїсь ініціативи на користь потребуючих на території парафії.
- Поза парафією.
Подивімося, може по сусідству біля нас живе особа чи родина, яка зараз перебуває у скруті. Спробуймо чимось допомогти цій людині, цим людям – добрим словом, якоюсь конкретною допомогою.
Місійна діяльність Чернігівського Протопресвітерства УГКЦ
Чернігівське Протопресвітерство УГКЦ охоплює територію Чернігівської області.
Чернігівське Протопресвітерство УГКЦ має 8 парафій, з яких дві парафії мають храми, три храми перебувають у стані будови. Дві парафії молиться в приміщеннях, пристосованих до богослужіння.
Священники долають понад сотню кілометрів щонеділі, доїжджаючи до двох парафій.
Намірення в часі Декади місійності за Чернігівське Протопресвітерство УГКЦ:
- За розвиток парафій Чернігівського Протопресвітерства.
- За довершення будови храмів у Ніжині, Мені, Прилуках.
- За виділення земельної ділянки у Чернігові.
- За місійну ревність священників.
- За добродіїв, які допомагають своїми пожертвами для місій у Чернігівському Протопресвітерстві.
- За довершення формування парафій у Ріпках, Ягідному, Іванівці.
