«Час Великого Посту – це час призначений на покаяння», — владика Андрій Хім’як
«Покаяння – це момент навернення, момент переміни нашого розуму. Навіть коли ми віддаємо наші гріхи Богові в Таїнстві Сповіді, маємо для себе питання: «Чи наш ум, наше серце перемінилося насправді, чи ми надалі думаємо тими самими категоріями, якими думали апостоли які йшли в Єрусалим», – на цьому 2 квітня 2023 року, наголосив владика Андрій Хім’як, єпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ, відвідуючи із душпастирським візитом парафію Святої Анни УГКЦ міста Вишневе.
Під час проповіді, владика Андрій звернув увагу, що ми вже маємо досвід Христа воскреслого. Тому вже маємо також думати, як учні, які бачили Христа воскреслого. Розуміти, що він проповідував, розуміти те, чим він жив, розуміти те, який шлях він нам показував. «Він нам показував, що наш шлях не є шляхом самовивищення, але є шляхом служіння. Ісус Христос каже про те, що хоч я є ваш Господь і Бог, але все ж таки я беру на себе ваші гріхи. Він вчить нас не тільки словами, а реальними ділами, якими ми маємо бути, як ми маємо служити. Дуже часто ми не готові ще служити, бо служіння вимагає певних зусиль. Служіння вимагає того, що наше «Я» вже не є таке голосне. Наше «Я» принижується перед іншим «Я», але ми маємо йому послужити, бо так говорить Ісус», – наголосив Архиєрей.
Ведучи далі владика Андрій звернув увагу, що: «Коли ми думаємо, що ця влада, вона є недоброю, не раз маємо правду в тих думках. Тому що бачимо можновладців, які живуть не до кінця по-божому. Бачимо можновладців, які використовують засіб влади, як нагоду збагатитися, обікрасти наш український народ. Блаженніший Любомир дуже часто говорив до нашої влади, які готувалися до виборів, що влада – це є нагода для служіння. Хто має більше влади, той має і нагоду більше послужити. І це є той правдивий вибір влади».
Відтак Архиєрей зазначив, що Апостоли, Яків та Іван, не просили про служіння в Ісуса Христа, вони просили про те, щоби бути при владі. «Вони вже бачили Ісуса на Таворі та навіть будучи разом з Петром. Все ж таки кажуть, ну нехай Петро буде з боку, а ми сядемо праворуч і ліворуч. Апостоли Іван і Яків, маючи досвід апостольства й спільної трапези, жили разом в дощі та в холоді, але вони все ж таки хочуть обійти решту. Вони використовують нагоду близькості до Ісуса, щоби всього скористати, стати першими, бути вищими від когось іншого. Покора в служінні не роблять нас малими чи рабами, про це говорить сьогоднішнє Євангеліє. Бо коли ми хочемо послужити комусь іншому, ми стаємо великими» – зазначив єпископ.
«Таке маленьке, навіть слово вибач, яке ми кажемо один одному, але як наразі важко його сказати? Пробач мені, що я щось зробив поганого. Як часто діти просять пробачення батьків чи батьки в дітей? Бо напевно, що цей момент двосторонньої не раз образи, це є щось маленьке, але в тому так само вибаченні присутнє наше служіння».
Владика Андрій також пригадав, що Блаженніший Любомир, завжди, коли до нього хтось приходив, першим діло, бо не бачив, хто приходить. Питався, «А хто тут»? А другим питанням його було: «А чим служу»? «Напевно, коли говоримо про нього, не уявляємо собі його слабким, а уявляємо його кимось великим, великою особою, якою захоплюються багато мільйонів українців, тому що він служив. Якби він крав, якби він обманював, дурив, його б він зараз не згадував. Але саме це служіння, воно нас підіймає, робить з нас великих, гідних осіб».
«Це служіння, до якого Господь нас кличе має бути для нас нагодою, щоб зробити щось добре. І це є той момент, та певна заповідь, яку нам залишив Блаженніший Любомир. Коли його питали в одній з передач: «А що ви найбільше любите? Може вареники, може щось інше»? А він каже: «Коли хтось робить щось доброго». І це є та нагода, коли ми робимо це добре не для себе. Але це є нагода, коли ми робимо світ краще. Це добро, ми поширюємо на інших».
Далі владика Андрій звертаючись до вірних додав: «Ви як громада, перейшли багато кроків до формування свого храму. Напевно, були важкі кроки, не раз моменти зневіри, моменти випробування. Але в ці моменти також треба мати силу сказати слава Богу за все! Бо цей час випробування Бог для вас також приготував, для того, щоб ви, як громада, стали міцнішими та сильнішими. Скріпили свою віру і в тій вірі вміли довіряти Богові, що Бог вас не залишить. Він буде з вами, Бог дасть вам те велике, що він для вас приготував».
Завершуючи слово владика Андрій наголосив: «Нехай сьогодні це Євангеліє нам пригадує, що ми маємо думати трошки по інакшому, ніж думає світ. Що наше думання має бути скероване на Бога і на ближнього. Наше думання має бути про щось добре. І коли кожний з нас зробить біля себе комусь щось добре, певно цей світ стане кращим. Знаю, що ваша парафія також багато служить соціально, для потребуючих, тому нехай Господь справді дає кожному з вас зростати в добрі. Особливо, коли ми відчуваємо певну невдячність, коли ми відчуваємо певне не зрозуміння. Ми робимо щось добре, а хтось нам відповідає не так, як ми б цього очікували. Але нехай навіть цей момент нас не зневірює. Тому робімо добро та йдемо разом до Світлого Христового воскресіння. Амінь!».
