10 думок Владики Йосифа Міляна з нагоди восьмої річниці освячення Патріаршого собору УГКЦ у Києві
Сьогодні Українська Греко-Католицька Церква відзначає свято: Спомин освячення Патріаршого собору в Києві. Вісім років тому, 18 серпня 2013 року, у рамках святкування 1025-річчя Хрещення України-Русі, головний храм греко-католиків освятив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав. Сьогодні Вашій увазі пропонуємо 10 думок Владики Йосифа Міляна з нагоди восьмої річниці освячення Патріаршого собору УГКЦ у Києві.
- Цей собор став голосом для українців греко-католиків і християн у всьому світі.
- Наш Воскресенський собор є символом відродження всієї української нації та народу, бо всі, хто має українське коріння вклали молитву, кошти та біль серця, щоб цей символ відповідав Великодню. Щоб з нього поспішала до душі та до серця ідея Великодня – дня Пасхи і перемоги.
- Патріарший собор наша Церква будувала від часу Володимирового хрещення.
- Будівництво Патріаршого собору Воскресіння Христового УГКЦ у Києві продовжуватиметься доти, доки він стоятиме. Збудувати бетонні підвалини, мури, облаштувати інтер’єр та екстер’єр — це лише частина будівництва. Збудувати собор із цеглинок людських душ — це справа цілого життя тих, хто є і хто буде біля престолу цього собору.
- Щоб цей собор побудувати, перше він мав дозріти в серці народу, у серці Церкви, у планах Божих. Будувати не на скелі, а на піску — програшна справа. Ми дуже старалися збудувати храм на тій вірі, яку мав Петро, на тій любові, яку мав Петро до Христа, на покаянні, яке мав Петро, на тій відданості та ревності, яку мав Петро до Христа і Церкви.
- Сама архітектура храму є сучасна й ексклюзивна. Такого куполу, який встановлений в Патріаршому соборі немає більше ніде у світі. Він неначе зависає у повітрі – у небі, та мотивує людину возносити свою молитву до Всевишнього. Цей купол не опирається на жодні колони, а немовби стоїть на мурах із цеглинок людських душ. Ідея є у тому, що опорою цього храму є греко-католики із цілого світу, які підтримують його своїми молитвами та пожертвами. Це особливий символ усіх наших вірних.
- Чому так важливо пам’ятати цей день? Цього дня здійснилася мрія мільйонів вірних, цілих поклонінь, тих, які з любові віддали життя за свою Церкву. Так важливо пам’ятати кожного, хто вклав частинку себе в цей собор, кожного, хто вклав свою «вдовину лепту», кожного, хто вклав свою молитву серця.
- Святкуючи цей день, маємо молитися за тих, хто вчора народився чи завтра народиться. Щоб їх ноги переступили поріг собору в напрямі до Бога, Його любові, Його ласкавості, Його сили. Щоби ворота пекельні не подолали храму Святого Духа, яким є кожен з нас. Нам завжди потрібно пам’ятати, що Бог нас ніколи не залишав, не залишає і не залишить. Маємо завжди пам’ятати: «З нами Бог».
- Дуже багато зроблено для розбудови Патріаршого собору. Але ще є багато речей, які потрібно зробити. У різний спосіб кожен може долучитися до здійснення цих робіт. Тому запрошую всіх, хто в який спосіб може, долучитися, щоби світився цей новий Єрусалим, ця особлива свічка нашої віри для усіх українців в цілому світі.
- Хочемо, щоб наш Собор був однією з Софій, щоб був збереженим та непорушним аж до кінця віку. Бо так гласить молитва з Чину освячення храму.
