Стратегія розвитку Донецького Екзархату

Термін «стратегія».  Це слово грецького походження і більше має відношення до військових, але його застосовують і до діяльності різних структур, в тому числі і церковних

Стратегію можна розглядати як довгостроковий, послідовний, конструктивний, раціональний, підкріплений ідеологією, стійкий до невизначеності умов середовища план, який супроводжується постійним аналізом та моніторингом в процесі його реалізації та спрямований з певною метою на досягнення успіху в кінцевому результаті. Стратегія реалізується через здатність переходити від абстракції до конкретики у вигляді конкретизованих планів для функціональних підрозділів. Основи системологіі дають алгоритм системогенезу, складовою і головною частиною котрого є така послідовність поставлених питань:

Завдання >Проблема >Модель>Забезпечення.

Щоб успішно виконати поставлені нам проблеми чи питання ми повинні вибрати тактику наших дій, а вона є такою –  

Управління>Виконання>Результат роботи (З Вікіпедії).

Подаємо короткі статистичні дані про Донецький Екзархат станом на 01. 08. 2017р. Б

№ п/п	Назва деканату	Кількість священиків	Кількість парохій
1	Донецький	13	19
2	Запорізький	15	21
3	Дніпропетровський	12	12
4	Краматорський	11	29
Священики за кордоном		2	81
Підсумок		53

 

Одружених – 34;       Целібати – 8;     Монахи – 7;    Сестри-черниці – 7;

Отці- диякони -2: о.д. Станіслав Старинський; ; о.д. Дмитро Дегтярьов; 

Студенти семінаристи:

Київська Трьох-Святительська семінарія -9; В Римі -1.

 Кількість вірних – до  15000 осіб.

Кількість районних центрів і міст обласного значення – 100;

К-ть р-них центрів, де є зареєстровані наші парохії – 26;

Збудовано – 23 храми; Каплиці -24;      

Необхідність будівництва нових храмів – 20.

 

Попробуємо в такій послідовності відповісти на перший алгоритм системогенезу.

Завдання.

Основною діяльністю Церкви є Євангелізація – проголошення Доброї Новини необхідне для спасіння людських душ.

Без виконання цього пункту розвиток Церкви та її поступ в різних напрямках людської діяльності є неможливими в будь-якій частині світу.

Основне наше завдання – покращити рівень Євангелізації та катехизації на парохіях для дорослих, дітей та молоді.  

 

Проблеми.

 

З виконанням цього пункту – Євангелізація – виникають проблеми особливо на теренах Східної України. Відстань між храмами в населених пунктах може бути від 50 до 100 км. Про яку євангелізацію в такій ситуації може йти мова? Успіх Євангелізації великою мірою залежить від священнослужителів, а духовний рівень місцевих священиків викликає багато питань. Військові дії на Сході країни вносять корективи у спосіб мислення людей, які там проживають, змінюється їхнє відношення до пріоритетів людського життя. Більшість з них усвідомили, що в одній хвилині можна не тільки втратити все нажите майно, але навіть життя. Тоді виникає питання:  Для чого я живу? Найглибшу відповідь на всі, пов’язані з цим питання, дає християнство.

Потрібно задіяти більше випускників наших семінарій до цієї нової Євангелізації. А місійний дух наших семінаристів не є таким високим, щоб задовільнити наші потреби.

Чому так є?

Проблема полягає у  способі виховання в семінаріях та відсутності живого  прикладу вихователів.

Також парохам на місцях необхідно наголошувати на великій потребі священиків і старатись про збільшення покликання до священичого і монашого стану з числа місцевої молоді.

Велику роль у пасторальній праці могли би виконувати монаші чини і згромадження, як чоловічі так і жіночі.

Друга проблема.

Нашу Церкву на Сході України  сприймають як католицьку церкву західного обряду і зовсім не знають її як католицьку церкву східного обряду. Необхідно проводити велику просвітницьку роботу в цьому напрямку.

 

Будова храмів в обласних, районних центрах, а також там, де вже є більші парафії, вимагає значних фінансових надходжень – це  є нам не під силу. Ми змушені визначити 3-4 пріоритетні храми і шукати кошти для їх будівництва

Модель.

Я прийшов до висновку, що нам потрібно заключати договори з майбутніми священиками про служіння на Сході на певний період часу, щоб вони були вільними у своєму виборі. А якщо їм підійде такий спосіб служіння на певних місцях, то вони зможуть залишитись і надалі.

Також подібні договори потрібно заключати з монашими Чинами і Згромадженнями, як чоловічими так і жіночими.

 

Матеріальне забезпечення новоприбулих священиків і їхніх родин.

Необхідно знайти способи фінансування на місцях, про що ми почали говорити на своїх деканальних зборах.

 

Як затримати вірних на вже створених парохіях? Слід приділяти їм більше уваги, організовуючи зустрічі після Літургії: спільний чай, кава тощо.

Започаткувати показ релігійних та патріотично просвітницьких фільмів не тільки в храмах, а якщо це можливо, то і в клубах, будинках культури або в навчальних закладах.

 

Забезпечення.

Створення Місійних Фондів, фондів солідарності священиків на місцях, духовна і матеріальна опіка окремими єпархіями західних областей України над новоствореними церковними структурами.

 

Тактика.

Управління.

Новостворена церковна одиниця повинна мати відповідні церковні структури, комісії, про які повинен подбати місцевий єпископ, а вони у свою чергу сприятимуть його пасторальній діяльності у всіх сферах церковного життя.

Виконання.

Доручати окремим структурам, а також особам виконання прийнятих рішень.

Слідкувати згідно протоколів  за виконанням прийнятих рішень на загальних екзархійних зборах.

Результат роботи.

Після певного періоду часу потрібно проаналізувати результати нашої пасторальної діяльності, в чому ми зазнали невдачі, що стало причиною, і в чому нам в майбутньому змінити стратегію і тактику, щоб результат став кращим.