Владика Йосиф Мілян: «Сьогодні дякуємо Богові за того наймолодшого, але за того достойного, якого Бог вибрав»
Якщо говорити про розбурхане море української дійсності, то він, як Петро. Блаженніший Святослав мусить вглядатися в обличчя, серце Христове, щоби самому не потопати і провадити корабель Церкви до тихої пристані спасіння. Такі слова сказав владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київської Архиєпархії, під час урочистої Літургії з нагоди десятиріччя інтронізації Блаженнішого Святослава на Главу УГКЦ.
Святкуючи сьогодні десятилітній ювілей інтронізації патріарха Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава, відзначив єпископ, найперше – це нагода дякувати за ту дивовижну благодать і силу, які посилає Святий Дух.
«Мудрість, второпність, – вважає проповідник, – сила, відвага, та особлива енергія, якими наповняє його душу і серце Святий Дух, аби гідно і достойно виконати свою місію, своє завдання. Його справді покликав Святий Дух і сказав: Іди до свого дому з Аргентини, іди до свого дому і служи всім, хто має коріння з цього дому».
Сьогодні дякуємо Богові, сказав владика Йосиф, за того наймолодшого, але за того достойного, якого Бог вибрав. «Дуже багато сьогодні є тлумачень, як так сталося, що наймолодший став Патріархом Української Греко-Католицької Церкви. І якби ви були на виборчому Синоді, ви би чули від багатьох наших єпископів, які казали: Нехай би тепер хтось сказав, що в нашій Церкві не діє і не є присутній Святий Дух. Є! І це свідоцтво, що всі повірили, що ця особа справді дасть собі раду», – сказав він.
Владика Йосиф перелічив якості Блаженнішого Святослава: 41-ий рік життя, ерудований, духовний, чоловік молитви, але молодий. При цих словах Блаженніший Святослав усміхнувся.
Владика продовжив: «Провадити корабель, коли на Дніпрі штиль, коли українське Чорне море спокійне, то нема страху. Але коли на цьому морі пандемія, проблеми війни на Сході України, анексія Криму, гібридна війна в усіх проявах, тоді справді на цьому розбурханому морі давати собі раду, мати позицію у Всеукраїнській раді Церков, допильновувати свого статусу на вселенському рівні, дбати про науку, а найбільше дбати про духовне життя, то не так легко».
«Хочемо Бога. Він наш Батько». Глава Церкви любить цей католицький гімн. «І він справді відданий католицькій справі нашої східної Церкви», – наголошує єпископ.
«Ще і ще молимо Господа, – сказав владика Йосиф, – аби ваша, Блаженніший, молитва, ваша праця, ваше завзяття, ваша відвага вступити на розбурхане море української дійсності, йти самому й провадити свою Церкву до Господа, перед Його очі, щоби кожен, хто потребує, хто хоче рятунку, хто сподівається на його силу, почув: Сину, відпускаються гріхи твої, кажу тобі, візьми своє ложе і йди до свого дому».
Вкінці Літургії Глава Церкви подякував єпископам з цілого світу, духовенству та вірним, які разом молилися онлайн у цей день. Особливо подякував владикам, які все-таки приїхали на урочисту Літургію.
«Дякую усім владикам нашого Синоду, які довірили мені відповідальну місію, яка перевершує можливості людини. Дякую за довіру, за молитву і співпрацю, бо ми ніколи в історії Синоду не були єдиними, як тепер».
Глава Церкви поділився, що він отримав сотні привітань з цілого світу і скористався можливістю живої трансляції, висловити слова вдячності всім тим, які згадали про нього «грішного у своїх молитвах» і скерували привітання на його адресу.
«Я знаю також, що мої батьки зараз дивляться трансляцію. Я дякую за те, що вони мене супроводжують на цій ниві. Дякую за те, що маю кому сказати: Мамо і Тату», – сказав Блаженніший Святослав.
Владика Володимир Війтишин, митрополит Івано-Франківський відзначив, що це свято всього нашого духовенства, усіх вірних в Україні і поза її межами. «Ваше Блаженство, – сказав він, – приміть від усіх нас вітання. Ми всі вас любимо. Ми вам дякуємо за вашу віру, якою ви світите перед нами. Ми дякуємо вашим батькам, які не тільки дали вам цю віру, а й подарували вас для нас, для всього українського народу і для всієї України. У цей хотіли би вам сказати, щоб пройдені роки були найважчими, а роки попереду були найлегшими. Та дорога до Бога є вузькою дорогою. Але цією дорогою ішли наші предки – митрополит Андрей, патріарх Йосиф, Блаженніший Любомир. Тепер ви нас ведете дорогою до неба. Ваше Блаженство. Ви, як добрий пастир, попереду, а ми, духовенство, вірні і весь народ, йдемо за вами».
Департамент інформації УГКЦ,
фото: Максим Требухов
